Вітаю, шановні мої читачі!

Сьогодні гарний, сонячний день, тож чому б не почитати фентезі про дивовижних істот — драконів! Тим більше зі знижкою!

СПАДКОЄМЕЦЬ У ДИКІЙ АКАДЕМІЇ

Розділ 46. Сьогодні о 20.00

Аліка

Життю принца Барта вже нічого не загрожує. Його рани повністю затяглися, і в моїй присутності більше не має потреби. Дядько Сааміт залишився на ніч у клініці, а я вирішаю повернутися до гуртожитку. До того ж Барт повідомив мені, що Кай наказав Тагіру разом із Раяном вирушити до їхньої кімнати.

Я все-таки вловила, що Барт нервує через майбутній «розбір польотів», і весь час, поки Тагір був у палаці, провела, як на голках. Тому поспішила до гуртожитку одразу, як випала нагода. Але тільки-но я виходжу з палацу, мене хапають якісь люди, одягають на голову мішок і пхають в екіпаж.

Ми їдемо швидко та досить довго. Я вже починаю турбуватися, що виникне проблема для нашої з Тагіром Істинності та пробую з’ясувати, скільки нам ще їхати. Але на всі мої запитання відповідь одна – мовчання.

Зрештою, коні зупиняються і якісь чоловіки виводять мене з екіпажу. Я нічого не бачу через мішок на голові, але мене досить акуратно, під ручки, заводять у будинок, і тільки посадивши в крісло, знімають мішок. Зажмурююся від яскравого світла та, нарешті, вдихаю на повні груди.

Розплющую очі й бачу в кріслі навпроти Імператора Саттона! Схоплююсь, але він жестом руки наказує мені сісти.

– Так ось яка ти, Істинна мого сина! Трохи згодом ми вийдемо, і ти покажеш мені свою другу іпостась.

– Що там дивитися, у мене немає блискучої луски! – огризаюсь я, підсвідомо відчуваючи неприязнь до батька Тагіра, який відмовився від свого сина.

У відповідь Імператор частково обертається і гарчить на мене.

– Про що ти, простолюдинко, думала, коли спокушала спадкоємця Імперії? Ти сподіваєшся, що тобі це з рук зійде?

– Ми не обираємо своїх Істинних! Це дар Богів!!

– Але можна було не ініціалізувати Істинність! Імператрицею захотілося стати? Не бувати цьому! От тільки тепер і Тагір ніколи не стане Імператором. Через тебе! Ти думаєш, він тобі це простить? Ейфорія пройде, а біль від втрати сім’ї нікуди не подінеться. Ти зруйнувала його життя, позбавила майбутнього! Але ще можна все виправити..."