Нова глава та два промо вже чекають
Мирної ночі, мої любі ❤️
До фіналу залишилось зовсім трішки ❤️
- Це наречена твого сина. - Кидає Давид. - Зоя Іванівна, тобі краще поїхати. Поки брат не побачив. - А я стою ошелешена. Це їхня мама ?
- Що я не побачив ? Мамо... - Поява Даніеля їх обох налякала. Лише я стояла в ступорі.
- Мама ? - Вилітає з мого рота. Якась пізня реакція.
- Так, я їхня мама. А що вони вже поховали мене ?
- Ні, що ви. Може зайдете ? Вип'ємо чаю. - Давид тримав її в порозі, так не ввічливо.
- Вона не зайде. - Гаркає Даніель. Обходить мене, та рушає до своєї матері. Не шкодуючи хапає її за руку.
- Сину..
- Гроші ти отримала, одяг бачу теж. Комунальні я оплатив. То нащо ти приїхала ? Позлити мене вирішила ? - Гарчить як навіжений.
Обережно підходжу до чоловіка, ніжно охоплюю його руку.
- Дане... - тихо кличу.
- Я хотіла вас побачити. Мене ви не навідуєте. Ти ж знаєш, що я вже не п'ю. Чому ж тоді...
- Тому, що ти зіпсувала наше життя. - Гарчить Давид.
Вони обоє накинулись на бідолашну жінку. Я розумію їхню злість. Але якщо вона дійсно змінилась. Якщо вона й справді хоче бути в їхньому житті. Хіба тоді, не потрібно дати їй шанс ?
Ou_Jn6zf
PiwPhHoS
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за можливість. Еххх...і сьогодні пропустила(
Натхнення вам та здоров'ячка ❤️
Щиро вдячна за смаколик!❤️
Khrystia B, будь ласка ❤️❤️
Дуже дякую за просту. Забрала доугий
Юля, будь ласка, дякую що сказали ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати