Привіт, друзі!

Побачила безліч блогів з цікавими фактами. Отож вирішила і я приєднатися до челенджу Анни Стоун. Попереджаю, що тут буде дещо багато тексту, але в цьому й суть челенджу. Чи не так?

Отже, фактів буде стільки, скільки мені років. Але не лякайтеся, я ще тільки почала жити дорослим життям. (⁠◠⁠‿⁠◕⁠)

1. Тетяна — моє справжнє ім’я, Але своє прізвище я замінила на "Вітер". Так, я люблю це природне явище (але тільки тоді, коли воно не завдає шкоди). Цей псевдонім найкраще описує мене, бо в мене часто змінюється настрій.
2.  Народилась 28 січня. Хоч у знаки зодіаку не вірю, але я водолій.
3. Я майбутня вчителька. Навчаюся на 4 курсі істфаку. Обожнюю історію, “всю від і до” ще з 5 класу.
4. Володію англійською на рівні В2. Досі її продовжую вивчати. Також розумію німецьку.
5. Я обожнюю книги. Читати мене навчила моя бабуся перед тим, як я мала йти в 1 клас, за що їй безмежно вдячна. Мої однокласники вчилися складати букву до букви, а мені був не цікавий буквар. Я вже тоді щодня бігала до бібліотеки. Іноді так зачитувалась, що батьки нагадували мені про те, що я не пообідала.
6. Я затятий інтроверт, але з добре знайомими людьми я можу бути якою завгодно. Дуже часто знаходжуся у своїх думках, можу мовчати, спостерігати за світом і черпати натхнення.
7.  Люблю оранжевий колір, хоча колись улюбленими були червоний, фіолетовий та рожевий.
8.  Важко сказати яку пору року люблю найбільше.
9.  Люблю квіти, але найбільше білі лілії, троянди та ромашки.
10.  Я насправді дуже віддана тому, що роблю, але за умови, що це мені подобається. І результати моєї праці приносять мені непоясненне задоволення, навіть якщо вони не значні. Це стосується й написання книг.
11. Взагалі я, зазвичай, дуже позитивна людина, тож якщо мене зустрінете в житті (Земля кругла), то не звертайте уваги на моє серйозне обличчя. Може я в цей час думаю про щось важливе, філософське…
12. Під час пандемії я навчалася в 10 класі. Власне й відтоді, а це вже 4 роки, я й почала писати вірші. Спочатку вони були дещо наївними, але дуже щирими. Тільки зараз я зрозуміла, що то було більше схоже на римовану прозу. Але я писала, бо мені це подобалось. У них я знаходила відраду. Вірші ставали все кращими, змістовнішими, зворушливішими. Від лютого 2022 року почався новий період у моїй поезії: за цей час дуже багато віршів написано і присвячено… Можливо, колись тут буде моя збірка.
13. З Букнетом я знайома вже 5 років, за цей час перечитала велику кількість книг. Мій творчий шлях тут почався 11 березня 2023 року з книги у жанрі фентезі. Поки що не закінчила її, але планую поділитися історією про це у блозі. Потім у мене була творча криза, після якої в голові з’явилася ідея для книги “Живі?!”. Весь рік я з перервами від написання працювала над твором. Насправді важко було починати писати про те, що ми зараз усі переживаємо. Можливо цю книгу в такий час не всі готові читати, але для мене вона стала “найріднішою”. Іноді я навіть випадково називаю в думках інших героїв своїх книг іменами “Юля”, “Рома”... Ця книга значить для мене багато. Я обов’язково її допишу, вичитаю і виправлю недоліки.
14. Вже майже два роки тому мою творчу сторінку в інстаграмі, де було понад тисяча підписників, заблокували. “комусь з них” (ви знаєте про кого мова і слово спеціально написала з маленької літери) не сподобались моя військово-патріотична лірика. Звісно потім я створила нову сторінку, але чомусь немає тієї радості, яка була. Саме з того часу я створила свій творчий канал у телеграмі: розповідаю про життя, публікую авторські вірші, висловлюю думки та ділюся цікавими думками, роблю анонси книг. Нас там і не так багато, як було в інстаграмі, але проте набагато затишніше. Якщо хтось приєднується — я стрибаю від радості, а якщо від’єднується — можу сумувати. Тому, якщо хтось хоче, щоб я усміхнулась — чекаю вас на каналі та в коментарях. Поспілкуємось ;)
15. Люблю ставити "…" (три крапки), коли хочу когось заінтригувати, або не знаю як пояснити свої емоції. Тому даруйте, якщо іноді ними зловживаю. Я виправлюсь.
16.  Мені взагалі неймовірно подобається поезія в цілому. Дуже люблю декламувати вірші. Можу просто десь гуляти на природі й розказувати сама собі вірші, або ті які я знаю напам'ять. Але існує твердження, що автор не пам'ятає усіх своїх віршів, хоча він їх писав. І це правда, принаймні в мене. Я не пам'ятаю цілого навіть одного свого вірша. Але все ж в моїй пам'яті зберігаються конкретні рядки, які я говорю сама собі, коли переживаю якісь події. А ще коли я стою на сцені, перед людьми й читаю щось таке душевне, що пропускаю через своє серце, то в мене взагалі ейфорія. Найбільші спогади які з цим пов'язані: це День Незалежності 2021 і 28 червня 2022, коли я розказувала вірш "Мамина молитва". Вся зала була розчулена, як і я сама…
17.  Після війни мрію відправитись у подорож. Спочатку Україною, а потім в інші країни.
18.  Я дуже люблю і собак і кішок. Вони дають зрозуміти мені, що я не одна, навіть якщо рідних немає поруч. Вони дарують мені усмішку, навіть коли я плачу, а ще коли вони поруч, то я забуваю про усі свої проблеми. Останні стають незначними, адже є любов, яка зігріває серце теплом і позитивом, а іноді навіть дає мотивацію... Наші домашні улюбленці — наші маленькі, але вірні друзі. Вони завжди чекають на нас дома. До речі моя кішка Ліза передає вам привіт)
19. Іноді я намагаюся приховувати свої справжні емоції, позаяк вони можуть стати моєю слабкістю. Деякий час я можу тримати емоції в собі, залишаючись холоднокровною. Якщо мене випадково образять, я можу перевести все на жарт і не показати свою образу. Взагалі, я пробачаю людям, може не одразу, з часом. Але я не можу довго тримати образи в собі. Не важливо, образили мене навмисно чи ні, накопичувати в собі негатив погана ідея. Навіть якщо я більше не буду спілкуватися з людьми які мене образили, просто пробачивши їм без зайвих слів, мені стане легше жити. Я не люблю конфлікти, надаю перевагу спокою. Саме тому намагаюся розподіляти свої емоції дозовано, щоб не шкодити ні собі, ні іншим. А ще мої справжні емоції можуть бачити лише ті люди, яким я довіряю. Я скромна по життю і намагаюся триматися відсторонено від тих, хто не вселяє довіри. Я рада, що така емоційна, емоції допомагають мені творити)
20. А ще відкрию секрет — люблю вас усіх. За останній час дуже звикла до вас, любі читачі та автори ;)

Дякую за увагу! Сподіваюся, ви не втомились, читаючи цей блог.

Бережіть себе!

P.S.: А це для вас естетика. Полюбляєте яблука?