Єдина знижка в передплаті

Вітаю, любі читачі і читачки!

Сьогодні діє єдина знижка у процесі на роман “Кохання починається з обману”! Скористайтеся нагодою купити за найнижчою ціною!

Анотація:

Її батько обшахраював його. Тепер же він сам дуритиме бідну дівчину, щоб повернути свої гроші.

Вона не може бачити, тому навчилася відчувати людей шостим чуттям. Головне, щоб ці навички не підвели, коли серце скине броню перед набридливим, але чарівним незнайомцем...

Уривок з книги:

— А можна… Можна я надягну твою футболку?

— Мою? — здивувався він. — Ну… Зараз збігаю до себе, принесу чисту.

— Ні, я хочу ту, в якій ти був одягнений.

— Гм… Я не заперечую, але… Тоді мені ходити твоєю квартирою з голим торсом?

— Можеш хоч зовсім голісіньким. — Я засміялась. — Все одно не побачу. Хіба що помацаю.

— О, тоді я за. Щось спекотно стало. Навіщо мені взагалі одяг?

Тарас знову нахилився, залишив на мені три короткі поцілунки — на губах, підборідді, грудях, а тоді нарешті підвівся.

— Ось футболка. — Подав мені її. — Я покличу, коли сніданок буде готовим.

Звісно ж, я не збиралася чекати. Швидко надягнула на голе тіло футболку, яка пахла… ні, не мускусом і бензином, а Тарасом, і пішла за ним.

На кухні було тихо, я не почула жодного звуку, жодного руху.

— Тарасе? Ти тут?

— Так. Я… На стільниці кров. І ніж. Це тут ти порізалась?

Голос Тараса був таким, наче його щось неприємно вжалило. Ось що, напевно, відчуваєш, коли усвідомлюєш, наскільки твоя дівчина безпорадна. Моя поранена долоня кольнула. Серце теж.

— Вибач, я зараз приберу, — тихо сказала я.

— Куди?! — вигукнув він і спіймав моє зап'ястя, коли спробувала підійти до стільниці. — Я сам. Не чіпай, достатньо одного порізу. Сідай за стіл, зараз зроблю тобі кави.

Я слухала, як він прибирає наслідки моєї необачності, як ляскає шафками і готує каву, й усе не могла усвідомити, що це моя реальність. Вже й не думала, що на моїй кухні, в моєму житті з'явиться той, хто так легко змусить мене знову мріяти про кохання і так швидко доведе, що ці мрії не марні.

— Ось твоя кава. — До моїх ніздрів донісся запаморочливий кавовий аромат, а до губ — теплий Тарасів подих. Він нахилився близько-близько. — Тобі личить моя футболка. Але знала б ти, як я хочу з тебе її зняти…

Я засміялась.

— Ми ж лише щойно одягнулись!

— Ти знаєш, що таке справжній голод?

— Голод?

— Я ще ніколи не був таким голодним, як поруч з тобою.

— Підозрюю, ти не про їжу, — прошепотіла я голосом, який зовсім сів.

— Ні, тепер мене може зробити ситим зовсім інше.

— Тоді… Ти вигідний. Якщо в домі буде такий чоловік, як ти, це економія продуктів.

— Ти згодна годувати мене лише собою?

— Мм. А харчування має бути триразовим?

Читайте книгу тут!

***

З цією історією раджу почитати такі мої книги:

❤️ “Красень і чудова дівчина”

❤️ “(Не) будь мені братом”

❤️ “Любий недруг”

***

Нагадую:

Найсвіжіші новини щодо друкованих книг, опитування, подарунки, спілкування зі мною — у моєму телеграм-каналі.

Моя сторінка у фейсбуці

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в тік-тоці