Колись, в далекому 2023 році, я вже ділилася цією історією тут, на Букнеті. Проте мені не вистачило сміливості залишити її. Мені постійно здається, що все що я пишу безглузде і нецікаве. Тож, щоразу видаляю навіть те,
Вітаю, любі друзі. Сьогодні таки вирішила створити цей запис на своє триріччя на цій платформі. Хоч моя поява тут спершу була в якості читача, та все ж на той час в мене вже була готова моя перша робота і мій експериментальний
Мені здається, у кожного читача є та сама книга…
Після якої ще кілька днів ходиш і не можеш відійти.. Та, де герої стали майже рідними.
Де якийсь момент розбив серце.
Або навпаки — зібрав тебе по шматочках. Розкажіть,
Вітаю, мої неперевершені ♥ Давайте трішки відпочинемо від дуже сурйозних блогів, і позалипаємо на візуали. ♥♥♥ довелося трішки помучити джеміні, але ж то таке, перетерпить ♥♥♥ Про Маринку ми
Темрява не завжди ворог. Іноді вона лише брама. На півшляху у ніч світло ще торкається плечей, але крок уперед уже належить тіні. Тут, між подихом і мовчанням, між страхом і вірою, народжується справжня магія — не та, що
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю!
Анна Лященко, Дякую)
❤️❤️❤️
Це супер новина! Оформлення чудове)))
Аврора Лимонова, Це Маша Драч постаралася)))
Вона взагалі такууу красу створює)
Гарно!!) А де друкувались?
Юлія Ройс, Дякую)))
Вежа-друк
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати