Багато оновлень

Сьогодні нарешті опублікувала оновлення "Знайти себе"


Я посміхнувся. Який цікавий поворот подій виходить.
— Кого першого притиснемо до стіни: Тіну чи Бреннана? — веселився я.
— Давай поговоримо спочатку з Тіною. Раптом ми помилилися і Бреннан — не батько Брі?
— Думаєш, Тіна ще з якимось шаманом сплуталася? — розреготався я.
Джулз стукнула мене кулаком у плече.
— Ти надто поганої про неї думки, — в голосі Джулз чувся осуд, але в її очах виблискували такі ж веселі вогники, як і в мене.
— А як можна бути хорошої думки про жінку, яка має і чоловіка, і коханця і яка, по суті, покинула власну дочку?
— Ти не був у її шкурі, Ровене, щоб засуджувати, — веселі вогники в очах Джулз погасли, вона знову стала серйозною.
— Я й не засуджую. Мені просто Тіна не подобається, але зараз це не має значення. Ходімо поговоримо з нею.


До 12-ої буде ще оновлення "Академії Мірравель". Тож чекайте.

Оновлення "Академії Фейлім", як завжди, опівночі. 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Таємниці темної сторони
Опублікував декілька оповідань зі збірки "Таємниці темнох сторони". Не знаю, я поки чомусь не готовий викладати усе. Подивимось далі, як піде. Ця збірка не звичайна, бо складається із доволі реальних випадків, які,
1 рік на Букнеті!
Сьогодні рівно рік, як я натиснула кнопку "Стати автором" на Букнет. То зараз самий час подивитися на цей шлях і побачити, що трапилося. І я в шоці, бо за цей рік вдалося більше, ніж я могла собі уявити: 670 читачів стали
Про яку з сестер пишемо наступну книгу?
Всім привіт, мої любі! ♥ У мене до вас є важливе запитання, особливо до тих, хто зараз разом зі мною проживає історію «Тонкий лід». Оскільки у нашої головної героїні Ніки є три сестри, я вирішила, що кожна з дівчат
❤️ 777 ❤️
Любі читачі, я дуже щаслива, що вас більшає! Це неймовірна кількість для мене! Дякую вам за те що читаєте і підписуєтесь! І хоч у мене шалено сьогодні болить голова, я щаслива. Дякую вам ❤️ ❤️ ❤️ З теплом
Питання на сто мільйонів
— Вікторіє? З тобою все в порядку? Кава збіжить… Григорій підходить зі спини, і його долоні — важкі, теплі й такі вже рідні, лягають мені на плечі. Він абсолютно спокійний. І саме це лякає найбільше. Григорій занадто
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше