Знижка на любого недруга
Вітаю, любі читачі і читачки!
Сьогодні діє знижка на мій роман “Любий недруг”. Скористайтеся гарною нагодою, щоб почитати цю ніжну історію!
Анотація:
Він був справжнісіньким кошмаром її дитинства, недругом, яких ще попошукати. На щастя, недруг закінчив школу, поїхав далеко-далеко, і дихати стало легше.
За десять років вона позбулася дитячих страхів, знайшла улюблену справу і хлопця, який от-от освідчиться.
Хто б подумав, що її кошмар повернеться і знову захоче зіпсувати їй життя! Тільки нехай не сподівається, що вона досі те саме беззахисне дівчисько!
Уривок з книги:
— Я вже піду. А ти вечеряй, бо мабуть, їжа вже вихолола. Контейнер потім заберу.
— Чекай.
Таня розвернулася, щоб йти геть, але встигла зробити лише крок. Різко опинилася в міцних обіймах. Макс наздогнав, обійняв зі спини, оповив руками і, нахилившись, ткнувся носом у її шию.
— Пусти! Що ти... Нащо ти...
Перша реакція — переляк. Серце билося десь у вухах, а руки і ноги терпли.
— Це підзарядка. Постій так хвилинку. Будь ласка. Я лише обіймаю.
І справді, просто обіймав. Але Тані робилося парко і дурно у тих обіймах. Дихання збилося, у грудях застряг важкий клубок, який тихенько опустився в живіт, в самий низ живота.
Що він з нею робить? Чому попри все вона тане у його руках, чому дозволила собі заховати давню образу у коробку і засунула у темний закуток серця? Чому хоче злитися, а не може?
Мана якась. Полуда.
Таня гучно вдихнула, впустила в легені свіже повітря, а тоді вирвалася з його рук. Ображалася не стільки на нього, скільки на власну безхарактерність. Безхарактерність, якою він так вміло користується. Виплюнула зі злом:
— Ти справді думаєш, що це все? Що один-два рази побув нормальним, і я пробачу тобі все, дозволю отак себе обіймати? Ні, я не дозволю тобі більше користуватися моєю слабкістю...
— Таню, я не...
— Я тебе попереджала: не смій мене торкатися. Нічого не змінилося. Не смій.
Вона вилетіла в коридор, а тоді — на сходовий майданчик. Хаотично шукала ключі в маленьких кишенях своїх маленьких шортів.
Макс визирнув зі своєї квартири. Нічого не казав, не робив, не виправдовувався. Мовчки стояв, прихиливши голову до одвірка, і дивився сумно.
Ключі знайшлися. Таня відчинила верхній замок, тоді ткнула інший ключ в нижній, але прокрутити не змогла.
— Що за дурня, — бубоніла, штовхаючи ключ, який все не пролазив.
— Дай мені.
Макс облишив свій одвірок, забрав у неї ключі і теж спробував відкрити.
Нічого не вийшло.
— Там, здається, зсередини ключ вткнутий, — констатував.
Читайте книгу тут!
***
З цією історією раджу почитати такі мої книги:
❤️ “Кохання починається з обману”
***
Нагадую:
Найсвіжіші новини щодо друкованих книг, опитування, подарунки, спілкування зі мною — у моєму телеграм-каналі.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧитала цю історію..Мені сподобалась ця книга...та і всі які я читала..чудові
Неонила Адинец, Дякую❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати