Уходжу з Букнет, або Весела Історія з граблями:)
Вітаю, місяченьки! Вже майже минув робочий тиждень, а тому й перший тиждень навчання теж) Що ж я можу про нього сказати? Саме найважче це все встигати, бо часу майже не вистачає навіть на щось звичайне. Тож у цьому блозі буде як про сумне, так і про веселе також:) Сподіваюсь, підійму ваш настрій на всі сто з хвостиком відсотків)))
Заварюйте чайок, беріть щось смачненьке і гайда у світ веселого та буденного;)
Почну блог з невеличкої історії) Відгадайте хто вчора вперше за довгі роки узяв до рук граблі?))) Агась! Вчора в нас було прибирання території. Як я заморилася! Проте, з подругою ми весело провели час та пробазікали на різні теми:)
Хоча от ноги кричали посидіти, чи от впасти, але я почувала себе щасливою, не дивлячись на те, що вранці у маршрутці ледве не впала, бо стало зле. Та таке життя ¯\_(ツ)_/¯
Тож я зрозуміла з цього одне:
А) за це нам ніхто не заплатить (агась, пані Віка любить, коли її праця не за дарма);
Б) з людиною з граблями краще не сперечатись.
Пам'ятайте друге правило і життя буде чарівне))) *шуткую;)
*Це я, до речі, приблизно так уявляла нашу групу, коли стояли на вулиці та дивилися в далечінь на купу бур'яну та трави на фізичному полі)
Веселі викладачі, гарна погода… Короче, настрій чудовенький))) Хоча сьогодні я дуууже заморилася)
Окрім прибирання були й щоденні походи до бункеру( Зараз складні часи, але я зрозуміла, що як би там не було, варто йти далі. Бо життя коротке, і особливо зараз ми не знаємо коли наш шлях дійде кінця… Щось сумне пішло. Варто виправляти! (. ❛ ᴗ ❛.)
Тож у нас в бункері сьогодні був справжній концерт;) (Та й вчора теж). Дівчинка з іншої групи принесла гітару, а тому інші підспівували, а вона грала) Було весело та дуже атмосферно))) Адже навіть під сирену я відчувала спокій та якийсь затишок, чи що?)
А до вашої уваги трішки мемів, аби підняти настрій;)
Тож плавно човником переходимо до не дуже веселого…
Я хочу спочатку подякувати кожному та сказати, що приходячи сюди я не мала якоїсь головної мети. Я просто хотіла писати, і цього було досить на цій платформі. Та знайомлячись з вами, я отримала стільки чудових читачів книг/блогів, підписників та вірних помічників, що завжди готові прийти на допомогу:)
Дякую, що турбуєтесь, пишете. Дякую за вітання на День народження та за чудовий вірш❤️ Дякую за коментарі під книгами з написом місць над якими варто попрацювати та за підказки як покращитись) Це мені реально допомогло і допомагає ставати кращою авторкою;)
Дякую за те, що вам подобаються мої часом дивні книжульки. Дякую, що відповідаєте на купу блогів, які я пишу, чекаючи вашої, безпосередньо, реакції.
Дякую, що влітку чекали поки я не з'являлася та так хутенько коментували моїх «Втікачів Сонця», коли вони з'явилися на сайті.
Ви реально скарб та вірні товариші, що й справді готові прийти на допомогу. Та я відчуваю, що все ж не матиму часу на якесь нове фентезі, чи навіть продовження Анґевісу, яке вже по поличкам розкладене в голові. А також на «Втікачів Сонця»… Навчання та мінімум часу, а плюс приходячи додому відчуваю, що страшенно втомилася, тож писати щось якісне аж ніяк не зможу…
Дякую, що завжди поряд, та на деякий час я повинна буду обірвати зв'язочок з Букнетом… Я не уходжу, ні! Я обов'язково повернуся. Просто… мене не буде деякий час…
Сподіваюсь, що без мене ви вихором підтримуватимете інших авторів, які хочуть перестати займатись улюбленою справою, а також будете допомагати іншим посміхатися:)
Дякую усім, хто підіймав мені настрій та був поряд через екран гаджету. Дякую, що ви підписувались та просто разом зі мною раділи життю й читали книги;) Ви молодці, і я рада, що опинилася ненароком тут. Проте… мені час піти. На деякий час, але піти.
Рада, що завітала до вас(｡•̀ᴗ-)✧ Рада, що опинилася в спільноті авторів. Рада, що читала чудові книги чудових авторів! Так, так, ви всі чудові!!!! І я обожнюю історії тих, кого читаю:) Дякую, що пишите❤️
Не знаю як скоро побачимось, але… Давайте крайня точка буде час до Нового року? Сподіваюсь, що тоді в мене з'явиться хвилинка повернутися до книг. А там влітку знов увійду в рух. Окі? Почекаєте пані Вікторію? Головне: не рюмсайте! Тут же так багато чудових людей! Тож знайомтеся з іншими, посміхайтеся та будьте щасливими ｡◕‿◕｡
Що ж сказати наостанок? З інших своїх книг можу порадити пригоди «Еліс Хейл», «Країну Анґевіс», нову «Луску драконячого серця» та дуже класну у співавторстві з Вікторією Грош
Радійте життю, читайте книги та будьте собою. На майбутнє хочу написати побільше історій про особливих людей, що будуть головними героями фентезійок. Бо я хочу, щоб «особливі» також відчули себе героями) Але це, звісно, значно пізніше.
Виходить, «Втікачі Сонця» стануть на деякий час крижинкою… Тому почекаєте трохи того часу, коли я відновлю рух? Окі? Всіх обіймаю та тисну руки:) Ви чудові!!!
Дякую, що дали мені відчути не самотність, а таке приємне відчуття, коли пишеш для когось. Не в стіл, а для людей, знаючи, що тебе читатимуть;)
Чесно кажучи, останні дні писати було дуже важко. Я навіть думала, що ця справа не для мене… Але зараз все більше розумію, що не повернутись до вас було б безглуздістю, адже ви моя міні-родинка номер два:)
Я ще повернусь. А допоки не сумуйте та йдіть далі. Бо якщо подумаєте кинути писати: прийду до вас та буду читати лекції на тему «Пиши, і ще раз пиши!!!!». І не відчеплюся, знайте!
Знімаю капелюха та уходжу в ніч:) Дякую, що ви є… Ви реально змінили багато чого в мені))) Дякую) І пам'ятайте:
ТІль ки ви вирішуєте якою буде ваша реальність.
Просто Віка ❤️)
І нічого зайвого:)
І
І
18 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ теж припинила букнетівську та письменницьку діяльність на певний час, хоча пишу цікавезну книгу і отримую задоволення під час її написання. Але час, на жаль, штука не резинова. Сподіваюсь, ще зустрінемось. Гарного навчання! Бережіть себе!
Віка Лукашук, Дякую!
Сподіваюсь ще зустрітись з Вами на просторах Букнета! Але, розумію, що іноді треба розставити пріоритети. Тож, до зустрічи!
Сніжана Федорова, :)
Хоча Втікачів шкода. Не дуже хочеться бачити ще одну заморожену книгу.
Ірина Скрипник, Але я їх обов'язково відновлю!) Треба просто трохи почекати... Бо з навчанням не впевнена, що книга буде якісно написана...
І хочу подякувати вам за те, що коментуєте мене та пишете відгуки під книгами:) Це реально мотивує))) Дякую за все:)
Віко, будемо з нетерпінням чекати! Написала вам побажання зі свого іншого акаунту, а ви мене і не знаєте на ньому))) то пишу ще раз!!!! Чекатимемо з нетерпінням))(
Пи. Си. Ванда Трезор)))
Лариса Бондарчук, Дякую, що пояснили))) Усе одно дуже приємно чути ваші слова:) Дякую, що допомагали покращити навички писання та давали такі корисні поради) Це й справді й досі допомагає:)
Віка, сонечко, звичайно, ми будемо чекати! В тебе зараз важливіші справи! Але ти можеш просто забігати на Букнет інколи на п'ять хвилин))) Можливо, треба буде порада чи в тебе станеться щось чудове і ти захочеш нам розказати)))
Бажаю тобі успіхів у навчанні, нових ідей і хай збудеться все, чого ти хочеш!!! Відпочивай більше! І їж добре! І висипайся! Мабуть, мама тобі вже таке казала)))
Успіхів! До зустрічі!
Ванда Трезор, Щиро дякую))) Добренько, тоді забігатиму, якщо щось цікавеньке приготую:) І обов'язково ще повернуся;)
Ви й справді як моя мама кажете) Хах))) Дякую, прислухатимусь до кожної поради!
Як я розумію, ви звикли все робити на високому рівні. І навчання й написання книг забирає багато часу, тому ви тимчасово залишаєте Букнет, щоб зберегти той рівень у навчанні. Але я не вірю, що ви зовсім припините писати, вже не вийде. Просто, як на мене, поки що будуть чернетки, замальовки, які будуть допомагати справитись з емоціями (якими б вони не були), а з часом стануть повноцінними книгами. Успіху в навчанні, нехай все вдається. І... повертайтесь)))
Ніка Цвітан, Ви праві) Покинути назавжди писання аж ніяк не вийде. Тож я ще повернуся сюди:) Трохи пізніше, правда... Та повернуся❤️ Дякую за все:)
НІІІІІІІІІІІ!!!!!!(ᗒᗩᗕ)(ᗒᗩᗕ)(ᗒᗩᗕ) НЕ ІДІТЬ!!! Ви — найкраща письменниця Букнету, яку я знаю! Ви — майбутній лікар (якщо не помиляюсь, звісно... Дивлячись на фото вашого робочого стола.)! Ваші твори були найкращими, і вони до сих пір найкращі; ми читаємо їх та радіємо, що вони написані краще, ніж штучним інтелектом; ми завжди радіємо вашій появі, коли пишете блоги. Тому, бажаю вам творчого натхнення та наснаги... Щоб обов'язково поверталися з часом (а може й з пізнім часом) на цю платформу! Бо ваші обкладинки — не просто обкладинки, а постери до майбутніх мультфільмів та кінофільмів (якщо уявляти так, звісно)! Тому, не хвилюйтеся, Віко! Про вас ніколи не забуватиму, як й ваші читачі;)
Стружик Лев, Як приємно було читати ваш коментар, Леве:) Дякую за коментарі та відгуки))) Це й справді мотивує. Обов'язково повернуся, тож не сумуйте:) Рада, що вам подобаються мої обкладинки. Бо на них й справді витрачаю багацько часу))) Вам також усього найкращого(◔‿◔)
Вікусю, що хочеться сказати, особливо після всіх коментарів від авторів під цим постом? Підготувалася, в навушниках Ості та Клава Петрівна - Не лякай, атмосферненько. Якраз під цю сумну новину, що моя (і як бачу, не лише моя) улюблена читачка та талановита авторка тимчасово залишає Букнет. Сподіваюся, що це дійсно тимчасово! Ваша чудова світла особистість просто зобов'язана далі творити! А поки хочу побажати плідно провести час у школі, позакривати всі гештальти і повертатися! Обов'язково повертатися! Ви - велика молодчинка, креативна та кумедна. Такою і залишайтеся. Не підпускайте до себе близько сум, а краще заряджайте все навколо своїм позитивом. Впевнена, в реальному житті Ви його просто випромінюєте! Не давайте даху їхати. Танцюйте, коли хочеться опустити руки. Виливайте емоції на папір, коли вони зашкалюють. І не бійтеся бути собою - неймовірною і неповторною!!!
Успіхів Вам! А під ялиночку повертайтеся назад, ми всі Вас чекатимемо з новими творами, задумами та ідеями! Нехай щастить, Вікусю!
Ньюбі Райтер, Як приємно читати ваші побажання) Настрій аж на всі сто з хвостиком піднявся))) Хочеться тільки подякувати від усього серця, що Ви повернули мене у дитинство своїми книгами:) Дякую, що пишите та підтримуєте)
Запам'ятаю усі поради та буду ними користуватися:) І обов'язково випромінюватиму позитив. Дякую, дякую, дякую Вам!!! Обов'язково повернуся. ❤️❤️❤️
Будемо чекати повернення — куди ж подінемось)) Бажаю успіхів і продуктивного часу за межами Букнет, а також натхнення, яке потім знадобиться і виллється у нові книжечки:)) Нехай все вдається!))
Марина Тітова, Дякую!!! Дуже приємно чути ваші слова:) Буду тоді копити натхнення на нові книжулі;)
Віко, та ж ви хоча б у назві блогу написали, що це тимчасово! У Ліни Діксон ледь інфаркт не стався ;).
Що ж, трохи сумно, але ні я, ні, думаю, інші автори не засуджуватимусь вас за ваш вибір, а навпаки лише підтримають. Пам'ятаю, ви були одною з перших, хто почав активно підтримувати мене та мою творчість. Букнет у мене став частково асоціюватися саме з вами). Дуже вдячна вам за це). Ваш постійний позитив, оптимістичне мислення та мила, жива манера спілкування завжди веселили та підіймали настрій. З нетерпінням чекатиму на ваше повернення, бережіть себе❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Віка Лукашук, (´▽`ʃ♡ƪ)
Дуже зворушливий блог! Розумію Ваші відчуття щодо того, щоб писати для когось – у мене до приходу на Букнет в житті такого не було, і за це я усім моїм читачам дуже вдячна ❤️ Кожному, напевно, часом потрібен відпочинок, але головне – не забувати того, що приносить задоволення. Сподіваюся ще не раз побачити Ваші життєрадісні блоги і поговорити у коментарях до книг!
Віка Лукашук, )
Вікусю, ми почекаємо. Цей рік важливий для тебе. Обіймаю та вже сумую за Просто Вікою-сонечком)))
Олеся Глазунова, Як приємно чути ваші слова))) Обов'язково повернуся з новими емоціями та купою цікавого! Це я гарантую:) Дякую вам за все)
Дякую за те, що стали моєю найулюбленішою читачкою. Дякую, що повірили в мене на початку цього літа. Дякую, що ви просто є. Щиро ваша Юлія Вирва.
Юлія Вирва, Може, знайдете якусь легку роботу, аби й Букнетом займатися... Не хотілося б, аби ви кинули писати. Триматиму кулачки, щоб усе налагодилось❤️ Якщо потрібно буде побалакати, то я у вашій телеграм групі) Готова буду підтримати, якщо що. Це найменше що можу зробити, та все ж...
Боже, читаючи назву блогу у мене ледь серце не зупинилось :) Я сподіваюсь ти розберешся зі всім чим тільки можна. Увійдеш у новий ритм життя та сподіваюсь повернешся до нас))
Вікторія Грош (Rouce), Обов'язково;) Це ж золота справа)))
Школа звісно, але сподіваюся ти все владнаєш тезко і обов'язково повернешся до нас з своїми веселими історіями))
Вікторія Вецька, Обов'язково повернуся:) Можеш навіть не сумніватися, тезко;)
Вікторіє, я дуже рада що познайомилась з вами. Я почала читати ваші книги, вони мені дуже подобаються. Стало аж трохи сумно, навіть сльоза з'явилась, що вас поки не буде. Настільки я звикла... Дякую, що читали і коментували мою дебютну книгу і помічали деталі в сюжеті... Ми не бачились в житті, але я відчуваю, що ви дуже хороша. Розумію з приводу навчання, браку часу і емоційної тривоги... Подібне переживаю зараз, намагаюся знаходити час для книг. Іноді з'являються сумніви, але я їх швидко долаю і продовжую писати. Я буду з нетерпінням чекати на вас і ваші книги. Будь ласка, бережіть себе! ❤️
P.S.: Назва блогу мене налякала якщо чесно. Ми всі чекаємо вас ;)
Тетяна Вітер, Щиро дякую вам!!! Обов'язково повернуся, бо й сама звикла до Букнету:) Та поки варто відпочити від платформи...
Також до вас звикла) Ви чудово пишите, тож не полишайте цю справу! У вас точно є потенціал;)
Шкода, звісно, але почекаємо. Куди ж ми дінемося?
Ірина Скрипник, Дякую) Намагатимусь повернутись з купою майбутніх цікавих книжок:)
Обов'язково повертайтеся! Владнайте свої справи найкращим чином, а ми чекатимемо. Нехай вам щастить.
Єва Ромік, Щиро дякую) Обов'язково повернуся:)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати