Рекомендація в день читання книги

Вітаю, любі читачі і читачки!

 

Кажуть, що сьогодні День читання книги, тож хочу порекомендувати вам провести вечір з однією з моїх історій.

 

Це книга про дитячі образи і дорослу відповідальність за них. Про двох людей, які були приречені на кохання, але один з них почав не з того. Читайте тут.

 

AD_4nXf8w_Xi2pXBpSzQ4s6MStOMK3knMyXbowoWH4_4-ve5uE0C0qIjZYyFhVrchyqxoky56rJKu6HhWGy0sAb5NpTaBH5FzTvRFiVXsiY5VGPTdfgriF3TaiZORNSNxDP_W4Up8e-LnJe17yFHvoTyFsyJrun-?key=7-iMMeNoDov62QAPTJ9F7A

 

Анотація:

 

Він був справжнісіньким кошмаром її дитинства, недругом, яких ще попошукати. На щастя, недруг закінчив школу, поїхав далеко-далеко, і дихати стало легше.

За десять років вона позбулася дитячих страхів, знайшла улюблену справу і хлопця, який от-от освідчиться.

Хто б подумав, що її кошмар повернеться і знову захоче зіпсувати їй життя! Тільки нехай не сподівається, що вона досі те саме беззахисне дівчисько!

 

Уривок:

— Я ж тебе попереджала: не показуйся мені на очі.

Її зіниці забігали так, ніби у приміщенні, де вони лише вдвох, сподівалася, хотіла знайти ще когось. Той погляд виглядав сполоханим, і Максові тисло у грудях. Невже він справді так її лякає, невже справді виглядає таким монстром в її очах?

— Боїшся залишатися зі мною наодинці? — спитав тихо.

— А не мала б?

— Ні. Я прийшов на масаж. Обіцяю, що не торкнуся і слова зайвого не скажу.

Максим намагався говорити негучно, заспокійливо, і всім своїм виглядом хотів переконати, що нічого поганого не задумав.

Таня зітхнула, потерла чого. Що було робити? Він застав її зненацька, й інший вихід, окрім таки зробити йому масаж, зараз не спадав на думку.

— Добре. Але не дай Бог...

— Я пам'ятаю. Вдариш. Звернешся у поліцію.

— Ходи за мною.

Кімнатка, у яку вона його провела, нічим не нагадувала ту для тайського масажу. Була тіснішою і без вікна. Посередині стояв традиційний масажний стіл з діркою для обличчя. В кутку — стільчик, а біля стіни навпроти — невеличкий столик, заставлений пляшечками і баночками різних розмірів. Там же стояли дві чашки і невеличкий чайничок, від якого доносився приголомшливий запах чаю з жасмином. Таня з жалем зиркнула на чай і так само з жалем спитала:

— Будеш?

Ніби не Макса хотіла пригостити, а шкодувала вихололого чаю.

Він глянув на чайник і прикусив губу. Ще ніколи в житті не почувався так ніяково і жалюгідно, як зараз. Можна було б розвіяти цю незручність жартом або розмовою, але ж обіцяв бути лише клієнтом. Боявся сполохати її, не хотів зайвим словом чи жестом викликати гнів, страх або найгірше — остаточне розчарування.

— Не буду. А ти попий, якщо хочеш, я зачекаю, нікуди не кваплюся.

Вона, може, й попила б, та в горло не ліз навіть чай.

— Роздягайся до пояса і лягай, я зараз.

Вилетіла з кабінету так, ніби за нею гналися, і це теж не пройшло повз Максову увагу. Лише у такі хвилини йому відкривалися очі на те, якими в її очах були їхні стосунки в дитинстві і він сам. Чи реально взагалі все виправити?

Він зняв футболку, поклав на стільчик і влаштувався на масажному столі. Тані не було хвилин п'ять, і він вже думав йти на пошуки, але вона з'явилася, ніби нічого не трапилось. Макс підняв голову глянути, чи не заплакана, не налякана, не стривожена, але на те нічого не вказувало.

Її пальці торкнулися його спини, і від того дотику наче трапилася справжня магія, наче синхронізувалися думки обох. Чи не дивно, що вона вперше торкається його голої шкіри за таких обставин? Все могло трапитися не так, все могло трапитися дев'ять років тому... Але от на цьому пункті думки розходилися. Таня жалкувала, що дозволила собі тоді повірити у нього, жалкувала, що розмріялася, жалкувала, що чекала. А Макс шкодував про єдине — що втік тоді, що через свій дурний бдзик не прийшов до неї. Тільки тепер дійшло, що тоді вона дала йому шанс виправити свої дитячі помилки, а він його змарнував.

Він сам не помітив, як напружився, з'їдаючи себе важкими думками.

— Розслабся, — сказала Таня тихо. — Це не тайський масаж, за руки і ноги не смикатиму.

— Вже за це дякую.



 

Читайте роман “Любий недруг” тут!


 

А також запрошую до новинки “Кохання починається з обману” тут!

 

***

 

Більше новин від мене і спілкування у моєму телеграм-каналі.

 

Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.

 

Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іра Сітковська
06.09.2024, 19:15:13

З цієї книги почалося знайомство з Автором )):

Устина Цаль
06.09.2024, 19:20:17

Іра Сітковська, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Арт до вчорашньої глави ♥️
Бо сьогодні в нас Агата прийшла з'ясувати, чи Адріан не охрінів плести за її спиною інтриги... А це не та мадам, з якою можна гратися. А вчора: — Гей, — м’яко сказав Даніель, опускаючись навпочіпки поруч із нею.
З дитинства люблю читати...
Мабуть, кожен хто пише книги, ще раніше почав їх читати... Я не вийняток. Починала з казок, далі історії про шкільне життя, про підлітків і нарешті романи, повісті та поеми для дорослих. Здебільшого, любила читатити
Для тих хто в танку)) - Велике оновлення 20/12
«Що там за дятел?» - незваний гість продовжує атакувати двері настирливо. Зітхаю. Відставляю келих і йду послати на хй…додому невідомого візитера. Ворогів зустріти не боюсь — слава вже давно попереду пішла. Відмикаю
❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️
Ну сядь ти вже собі крячкою та подиписуй оті книги, що ще не дописала. Агась, зараз ондечки, біжу й спотикаюсь. У нас же часу на це немає, бо ми ж вирішили походити, позазирати, що там у інших сусідів, ну, тобто авторів
Поза планом і новий графік публікацій✨
Всім привітик...сьогодні публікую розділ трохи раніше, а також буду змінювати графік публікації розділів в "Я (не) бажаю тебе" Тепер оновлення розділів буде з понеділка по п"ятницю❤️ Забігайте читати сьогоднішній
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше