Тем_на історія для нічного читання
Вітаю, любі читачі і читачки!
Не знаю, як ви, але я люблю відволіктися від реалій, читаючи. Сьогодні я перечитую одну зі своїх книг — найсуперечливішу, найтемнішу. Запрошую і вас приєднатись, якщо бажаєте перед сном чогось темного чи тематичного ;)
Анотація:
Багато років тому він ще не розумів своїх бажань, але вже знав, що вона йому потрібна. Вони зустрілися знову, і з'явився шанс: його допомога в обмін на її згоду.
Вона б ніколи не подумала, що біль виявиться солодким, а той, хто його завдає, стане найріднішим. Але чи зможе вона переступити через свою гордість, страх і принципи?
Уривок:
— Сліди на твоєму тілі можу залишати тільки я. Якимось туфлям це не дозволено.
Звучить як жарт, і я усміхнулася б, але не можу й ворухнутись. Завмираю, коли Данило бере в руку мою ступню і ніжно мастить маззю мозоль на п'ятці, а тоді повторює це з іншою ногою.
— Дякую.
Ми міняємось. Він сідає у своє крісло, а я опускаюся на підлогу поруч. Прошу дозволу покласти голову йому на коліно, і Данило милостиво дозволяє. Притягує мене до себе, запускає пальці у моє волосся, масажує шкіру на потилиці.
— Розповідай. Що трапилось під час розмови з сестрами? Чому прийшла з таким запитанням?
— Кирило вдарив Оксану. У неї на передпліччі здоровенний синець.
Данило гмикає.
— Не дивно. У Кирила на лобі написано, що він за один. Оксані треба допомога? Адвокат з розлучень? Поліція?
— Ми з Мариною намагалися переконати, але навряд чи вона наважиться щось змінити.
— Даремно. Якщо потрібна буде допомога, скажеш.
— Дякую.
Хвилину-другу він мовчить, про щось міркує, аж доки не каже:
— Отже твої сестри вирішили, що ти в такій самій халепі, як Оксана. Якщо я здатен відшмагати тебе чи дати ляпаса в межах гри, то зможу й побити.
— Я намагалася пояснити їм…
— Вони не зрозуміють. Тим, хто не в темі, це важко зрозуміти.
— То що мені робити?
— Отримувати задоволення. І не турбуватися через дурниці. У твоїх сестер не виникатиме запитань, якщо бачитимуть тебе задоволеною життям. А якщо запитання все ж виникнуть — я відповім на них.
Я труся щокою об його коліно, заплющую очі. Мені і хочеться, і не хочеться, щоб він вирішував за мене геть усі мої проблеми. Я ж здатна дещо вирішувати сама. Але так приємно знати, що є людина, завжди готова допомогти!.. Страшно не йти по містку над прірвою, страшно знати, що ніщо не втримає від падіння. Ось, що мені треба, — підстраховка. Нехай він просто буде моєю підстаховкою, більшого не треба.
Головне, щоб не був прірвою.
— Трапилося ще дещо, — шепочу, пригадавши, що не все розповіла.
Читайте роман “Зроби мені боляче” тут!
А також запрошую до новинки “Кохання починається з обману” тут!
***
Більше новин від мене і спілкування у моєму телеграм-каналі.
Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.
Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати