Відгук на книгу «голос за стіною» Fata Morgana❤️

Вітаю, місяченьки! Сьогодні хотіла б написати відгук на чудову книгу авторки Fata Morgana «Голос за стіною». 

Відгук є лише моєю особистою думкою! 

Кількість сторінок: 24; 

Кількість розділів: 6; 

Жанр: короткий любовний роман, фанфік. 

Статус: повний текст; 

Автор: Fata Morgana. 

Анотація: 

Що має зробити юна талановита дівчина, чиє серце повне мрій, а дух — наснаги здійснити їх? Звісно що, тікати подалі від матері з її немалим статком та набридливих женихів, яким той статок треба чи не більше, ніж самій Марічці.

Що чекає на молоду акторку в Києві, місті, де може справдитись її головна мрія — стати справжньою акторкою у справжньому театрі? Її, безсумніву, спіткають труднощі. Але обов'язково знайдеться й той, хто підтримає її творчу душу.

І цей хтось живе лише через якусь стіну від неї. І Марічка чутиме його голос. Голос за стіною.

Сюжет: 

Оповідання ведеться від ім'я головної героїні – Марії. 

Одного прекрасного дня малі Оксана та Марічка граються, вдаючи, що справжні балерина та акторка. Бабуся Марія, тобто наша головна героїня, спокійно споглядає це видовище, час від часу посміхаючись. Її тішить, що онука Марічка мріє стати такою як вона. Та не такою! Ні, набагато кращою воліє бути дитяче серце. 

Та награвшись, увагу онуки привертає дивна стара книга, що так і манить політати її сторінками, відчуваючи минуле життя з нотками суму та теплих спогад любої бабусі. 

Тож дівчатка сідають біля старої, і історія починається…

То було так давно... Тоді, коли я була ще молодою й вродливою, коли в жилах стукала гаряча нетерпляча юнацька кров. Тоді, коли душа була повна мрій, а тіло сил та наснаги, аби зробити так, щоб всі ті мрії збулися.

Молода Марія аж ніяк не мріяла, що одного дня її мати доставить жахливу звістку про весілля, що розірве усі її мрії на шматки. 

Живучи в думках лише театром, дівчина вирішує піти з дому. Цей жахливо тяжкий крок вів за собою купу важкостей, та долаючи їх, Марія приїжджає на вокзал, аби почати нове життя акторки. 

Перед самим під'їздом до оселі дівчина й не помічає, линучи в своїх теплих та сонячних мріях, як стискається з доволі дивним чоловіком. 

Жахливі, я б навіть сказала страховинні опіки вкривали його обличчя потворними блідими плямами, робили його лице таким моторошним, що я мимоволі здригаюся. Вони, ці ж шрами від опіків, не давали змоги хоча б здогадатися скільки чоловікові років. Чи то вже надто дорослий юнак, а чи ще молодий чоловік було не зрозуміло. Лише його очі, блідо-блакитні, майже сірі, вважай, такі самі, як мої власні, були повні втоми та абсолютно несподіваної зневаги і навіть презирства.

Новий знайомий хоче якнайшвидше завершити цю зустріч. Йому, схоже, аж ніяк не приємно мати справу бодай з якоюсь людиною. Та, на щастя, цю хвилину перериває Ірма, або ж квартирантка, яка має провести до нового помешкання Марію. 

Ідучи до своєї квартири, дівчина слухає розповідді від жінки про те, що той чоловік може бути доволі небезпечним. Як вона пояснює: 

У того чоловіка ніхто не знає, що в голові. Творчі люди такі непередбачувані. 

Тож вже в своїй кімнатці, Марія вирішує почати підготовку до виступу на сцені, але її перериває таємний голос, стверджуючи, що він дух. Це ще дужче бентежить дівчину, і вона, звісно, не вірить словам нового знайомого. 

Тож сусіди потроху починають товаришувати, читаючи уривки з п'єс, але єдине відділяє їх одне від одного: стіна, що не дає бачити обличчя хлопця бідній Марії. 

Лічені  театри відмовляють їй у роботі, і це ще дужче непокоїть її серце. Вона хоче піти, та любий товариш все ж підтримує дівчину, не даючи опустити руки. 

Тож одного невдалого дня (після ще одної відмови від театру) Марія знайомиться з дивним, на перший погляд, Василем, на прізвисько Закрий Рота. 

Хлопець пропонує їй взяти участь в його театрі Невдах, і вони разом прямують до місцини, де дівчину чекають й інші люди з також важкою долею. 

Потроху оживаючи, Марія починає забувати свого товариша. Та коли приходить до “любої” стіни побалакати, то сусід радо відповідає. Так лине час, і невдовзі має початися перший виступ, який так довго чекала Марія. 

Та чи прийде на нього її друг? І хто чекатиме дівчину серед глядачів? Дізнаєтесь після прочитання) 

- Нас хотіли змусити замовкнути. штовхав свою останню річ як ніколи збуджений Василь. Його приємний

 

натхненний голос огортав наші серця та додавав сил та наснаги пережити сьогоднішній вечір. А ще запалити його. Намагалися закрити нам рота і досі продовжують робити це. Ну а ми відкриємо його поширше та закричимо так голосно, щоб не чути чужих голосів!

До автора: 

Чесно кажучи, ваше оповідання змусило мене задуматись над багатьма питаннями. Коли я читала, то навіть ледь не заплакала в кінці. Було сумно, що Марія вийшла не за того, кого я бачила з нею, проте кінцівка підняла мені настрій. Рада, що обрали щасливий фінал. 

Ваша історія вчить дивитися не на людське обличчя, а ніби слухаючи крізь стіну, бачити серце. Саме воно містить в собі відповіді на усі наші питання. Саме воно показує якою є всередині та, чи інша особистість. 

Дякую за гарно складені речення, таких персонажів, як от Закрий Рота (що змусило мене посміхатися) та за оповідання загалом. Сподіваюсь, воно знайде місце в інших читачах та дасть змогу їм задуматись над важливим. 

Пишіть, бо у вас чудово виходить:) 

Висновок: 

У висновку можу сказати, що загалом оповідання написано гарно. Текст чистенький. Проте місцями трапляється тавтологія. Наприклад: 

Тож, дізнавшись потрібну адресу, відправила листа на ім'я так званої Ірми Мельник, яка могла надати у моє користування досить пристойну, судячи з описів тих самих знайомих, кімнату. Навіть не уявляю, що за пані ця Ірма, але мене неабияк порадувала демократична ціна моїх майбутніх "покоїв". Я змогла б жити в кімнаті Ірми не менше півроку, враховуючи моє теперішнє матеріальне положення.

А так можу тільки зазначити, що історія містить в собі чудові порівняння, красиво прописані описи та почуття героїв. Особливо від ім'я головної героїні все гарно складено: як вона це бачила, як вона чула, і т.д. Тобто емоції в персонажа закладено, і він не гумовий. Це радує:) 

Мені особисто це оповідання сподобалось. Тож чи рекомендую його до прочитання? Так, пані Вікторія з усіма руцями рекомендує історія «Голос за стіною» до прочитання. 

Дякую, що пишите, Fata Morgana;) 

Усім усього найкращого! А тим, у кого розпочинається навчання успіхів та багацько розуму, бо попереду важкий рік( Не сумуйте, а якщо виникають питання, то пишіть:) 

Завжди на зв'язочку ♥️ 

Просто Віка) 

~Хай завжди у вашій оселі 

світитиме сонце;) ~