Привітик ,  мої   НАТХНЕННИКИ!!!  

    Хочу  повідомити ,  що  вчора   історія  "Карамелька"    надійшла   в   передплату.   Щиро   дякую   всім    хто  залишається   зі  мною   і    з   героями  цієї  книги.   Дякую   за   вашу   підтримку   і   за  те ,   що   ви   в  мене   є .   Ціную   всіх   і   обіймаю.   

Оновлення   як   завжди   через   день ,   тому   завтра   вранці   чекайте .    Буде  знов   відразу   два    нові    розділи.    

  Хто   ще   не   приєднався  ,   щиро   запрошую .   Тут   перше   кохання ,   ніжність ,   ревнощі ,   пристрасть   і   емоції.

Кілька  маленьких  уривків:

    -  Не  зрозумів !   Це  ще   що   за  піжон? -   запитую   в   Емми   дивлячись   на  прилизаного   перця ,   який  з   широкою   посмішкою   і   якоюсь   типу   квіткою   в  руках,  привалив   явно   до   моєї   карамельки.    

     - Це... Ноа. -  розгублено   відповідає   Емма.

     -  Та   хоч   дядя   Вася!   Якого   біса    він   тобі    шкіриться? -   здається   вона   теж   шокована   що  він  прилетів.   Хто   він   для  неї ?   Друг ,   чи  щось   більше?   Від   цієї   думки   вже   хочеться   порахувати   йому   його   білі    американські   зуби.

*****

     -  Не   заважати?  Тобто ,  ти  хочеш   щоб   я   залишив   тебе   з  ним?

      - Не   з   ним ,   Артеме ,  а  з   моїми   друзями ,   які   допоможуть   зробити   твоє   кафе    ще    популярнішим.  -  я   психонув    і   вийшов.  Але    не   на   довго...

     В    кабінеті   всидіти   не   міг,   ревнощі    мене   вбивали .   А    ще ,   бурхлива   фантазія   яка   так   невчасно   розгулялась...  Постійно   перед   очима   реклама   десертиків    "Бонжур" ,  де   красені   в   фартухах   на   голе  тіло   готують   цей   десерт.  Уявляю   як    америкос   теж   голий   і  з   палаючими   хіттю   очима   годує   її   своїми   еклерами... Це  просто   торба!!! 

*****

     Не   відповідаю .  Просто   поклавши   долоні  на   шию   притягую   до   себе  і   жадібно   цілую.  Емма   спершу   розгубилась,   а  потім   обійняла   мене   і   почала   відповідати.  Підіймаю   її  за  талію   і  посадивши  на    підвіконня   підходжу    впритул.  Поцілунок   стає   ще   пристраснішим   і  в  мене   дах   зносить   від   бажання.   Так   хочу   її ,  сказитись  можна,   але   дозволяю   собі   лише   гладити  долонями  її  стегна.

    -  Ти   ж  хотів    дати   мені   час  подумати . - шепоче   в   губи   моє    помутніння.

    -   До   біса!   Ти    моя   карамелько.   Сама   це    відчуваєш.   Ти   ж  відчуваєш   це ?   Скажи. 

     -  Так.  -  видихає  і   потягнувшись   сама   мене   цілує.

    А  тепер   подаруночки!!!

1   Я - Лютий

cN-jWkqQ

2  Впізнай  мене

e359jNAn

3   Утриманка

VoVtZIUK

    Приємного   читання   і   гарних ,  мирних   вихідних.

Як   завжди   чекатиму   ваших   коментарів   і   сподіватимусь   на   підтримку.   Підписуйтесь ,  (якщо  ви  цього  ще  не  зробили ) ,  щоб  не  пропустити   нічого   цікавого.

Бережіть  себе   і   своїх   близьких!

Ваша  Тетяна   Калинова.