Додано
25.08.24 22:35:36
Новесенький розділ. Не читали? Тоді мерщій!
—Третє місце займає… — він навіть не почув імені, бо це не було важливо. Не його ім'я. Орест відчув, як його серце стислося, але надія ще була.
—Друге місце отримує… — знову не його ім'я, а надія почала згасати. Вже не вірилось, що він може перемогти. Та й чи справді він того вартий? Це ж тільки мрія, яка завжди здавалася такою недосяжною.
Вітою, любі читачі. Новенький розділ Дожени або зникни. Книга 2 вже на сайті. Він вийшов досить емоційним.
І ще зовсім трохи залишилося до події, яка змінить життя Ореста і Солі. Але без спойлерів...
Невтомлююсь дякувати Вам за підтримку, яку Ви мені даєте. Ви навіть не уявляєте як це для мене важливо. ДЯКУЮ!
Наталі Саксаганська
471
відслідковують
Інші блоги
А у вас теж так: коли пишете історії, ніби цілий фільм прокручується в голові?
...Тиша. Триста солдатів затамували подих. Сніжинка на долоні Рема перетворилася на краплю. Він повільно стиснув кулак. Усі чекали вибуху. Чекали ривка. Чекали смерті. Рем встав. Він потягнувся, хруснувши плечима. І
Не дуже хотіла це робити але пропоную лайк та взаємну підписку. Хто хоче. ❤️❤️❤️ Дякую)
Глава I. Quis? (Хто?) Оголений нерв. Дощ. Напівтемна корчма на перевалі. Запах прілого сіна і страху. Він сидів у кутку. Нерухомий. Наче вирізаний з мокрого, темного дерева. Очі — дві чорні діри. Жодного відблиску. Він
✨ ЩЕДРИЙ ВЕЧІР ✨ ДОБРИЙ ВЕЧІР ДОБРИМ ❄️ЛЮДЯМ НА БУКНЕТІ!!!❄️ ✨❄️☃️❄️✨ зображення клікабельне Усіх вітаю з ЩЕДРИМ ВЕЧОРОМ, або, як ще кажуть — старим Новим Роком! Я хотів опублікувати не
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати