Оберіть зачіску для героя))

Вітання))

Одному з героїв книги "Бути другом", а саме Степану Морозному дуже нелегко. Не легко йому бути батьком, чоловіком, але найважче бути стриманим і добрим сином=)) Поки що йому легко бути лиш другом), але ми й це перевіримо на міцність...трохи пізніше)

Так от тесть у нього суворий дядько) і постійно натякав Степану, що не завадить підстригтися)))бо довге волосся, мовляв, не пасує під його вік)) Ну і як то кажуть вода камінь точить)) таки здався Степан і підстригся)) думав, чим коротше, тим краще))) тому показую новий тимчасовий візуал героя))

Це в нас було до...Степан хмуриться, бо то прядки на очі падають, то тесть картає)))

Це після, він вже радісний, бо думає, що догодив тестю))))

І забігаючи наперед скажу, що зупиниться він, мабуть, на золотій середині й виглядатиме ось так))...ну коли волосся трішки відросте))))

Вам який найбільше варіант до вподоби? мені от, мабуть, останній)))))

І ще покажу візуал Артура і те, що зробили і з його волоссям у останній проді книги))

Ну і Віра, яке своє волосся крім Артура нікому не довіряє), чому так, теж в останній проді є))

А тепер маленький спойлер про те, чи сподобається тестю нова зачіска зятя))))))

"— А, — якось дивно протягнув тесть примружуючи очі й вдивляючись в сина, — Чекав ночі, щоб я ось цей страх не побачив? — несподівано запитав помахавши рукою над головою Степана. Степан же аж онімів від такої заявочки. 

— Тобто страх? – нерозуміюче спитав протягуючи рукою по короткому волоссі, — Ви ж самі казали, що довге волосся, не підходить під мій вік…і..

– Ну казав, – хмикнув тесть, закладаючи руки за спину, – Не було у тебе воно аж таким довгим. Та й взагалі, – обурився Несторович, – Власна голова на що? Моя дівчинка, що сказала на ось це …, — на мить призупинився, ймовірно добираючи слово, – Тобі наче якась газонокосарка на голову звалися. Ти себе бачив в дзеркалі? 

Газонокосарка на голову звалилася…що? Степан відчув як лава обурення підкотила до самого горла й аж булькотить там. На мить прикрив повіки й повільно рахував до п'яти, лиш потім опанувавши себе з посмішкою опосума, відповів:

— Ваша донька сказала, що любитиме мене у будь-якому випадку. Навіть лисого! 

Олексій Несторович невдоволено хмикнув і сказав:

— Яка в мене великодушна донька. Справжній гірський Едельвейс, не інакше. Але сподіваюся, що до таких крайнощів ти не дійдеш. Слухай, а може їм…цей, насадка з машинки випала поки вони тебе стригли? — наче й жартував Олексій Несторович, а наче й серйозно говорив, — Ну гаразд, сину, то що ти хотів? — запитав серйозно, але все ж посміхаючись собі під носа."

Так...і хочу запросити вас до новиночок))

"Як я закохалася в Єті" від авторки Олеся Глазуннова...це дуже душевна історія, теж до речі про дружбу, але там дві чарівні подружки, а не друга))). І багато краси у картинах, які малює головна героїня. А викладач постійно підіймає планку вище, придумуючи нові неочікуванні завдання, але хіба ж то перепона для тої, яка вміє малювати душею?))

Головна тінь мага вогню" новиночка від авторки Лара Роса) там якраз зараз самі вершки і багато ніжності, бо гг якраз тільки одружилися))) Але вже якась тінь до них причепилася. Хочеться, щоб боліло одне, а натомість болить голова, яка думає, що ж то таке їх переслідує)))

Гарного вечора) мені до речі теж треба вже підстригтися)), бо коли я доходжу до стадії, що сідаю на власне волосся, то це означає лиш одне - пора в перукарню підрізати кінці))))