Всім привіт, мої любі! 
Ось я й повернувся. Дякую що заходили, сподіваюсь що читали. 

На цих вихідних я трохи відпочив, взʼявши сімʼю, намети та вирушив саме в ліс! Ні, не той самий, що в книзі "Знайдені", але доволі схожий))) Не вмію я мандрувати світами, але на машині їздити можу)

Дякую всім і кожному за побажання, Ви наче разом зі мною. відпочивали! Шурпи не робили, але шашлички та уха були на висоті! Але, саме головне, це наша з донькою (а вона все ж таки моя головна героїня та муза) діалоги. 

Скажу по секрету, в голові вже блукає бажання нової ідеї. Поки мій постійний напрямок, окрім підліткової літератури, не сформувався. Пробую та шукаю. Але була ідея, ось її ми і піддавали бомбардуванню. Ідея хороша, але постійно в голову лізе ускладнення у вигляді зомбі. Та я не хочу таке писати))) І так в нашому житті зомбі вистачає)))

Думали й гадали. Але ви як письменники, читачі, мене зрозумієте дуже добре. Коли ти пишеш чи читаєш, ти занурюєшся в світ. Адже кожна книга - це своя галактика, свій паралельний світ. Все звично, знайомо, мило серцю. То навіщо розставатись? Тому, книзі "Знайдені 2" бути.. а чому ні?