Я повертаюся! Де я був? Нові плани на майбутнє:)

Доброго дня, мої любі та шановні читачі! Пробачте, що змушую вас терпіти мою відсутність на Букнеті, але я навідувався до нього частенько, бо я у цей час був у ВІДПУСТЦІ! Так, так, вам це не почулося: саме на відпустці; у морі! Здивовані? Зараз у наступних абзацах усе докладніше розповім.

У 10 числах липня, моя мама вирішила зустріти свою найкращу подругу, тобто нашу тітку Татьяну, яка виїхала з окупованого Ізюму влітку 2022 року, спочатку перебуваючи на Полтавщині, потім на Одещині. І тому, домовившись про час зустрічі, ми зібрали деякі речі, та 29 липня поїхали. Доречі, Самуїле Детекторе (звертаюся я до ВАС, якщо читаєте мене та мої блоги, звісно))! Ви казали, що в цей день ви опублікуєте книгу про Річарда тобто "Кіборга". От і причина, чому не продовжив читати вашу книгу: був у наполегливій відпустці до 13 серпня. О, доречі, до цього дня і закінчилася його книга! Чекаю вашого коментаря, Самуїле Детекторе. А ми з вами продовжимо розповідь!

Було зручно у поїзді, тепло але холодно, нажаль не виспався, бо сносило мене усю майже ніч, і з 1 години ночі до 5 години ранку лише задрімав... І таким чином захворів. "Але як?! - питаєте ви. - Це неможливо!" От, скоро вже про це розповім.

Тітка Татьяна була лише рада нас бачити, і сміло поспішили до її місця перебування - міста, яке назвали згодом нарахунок Чорного моря. Розповідаю далі: було надалі красиво. Так, були села, села міського типу, і нарешті Воно: місто Чорноморськ! Про це місто я й казав, що назвали його на честь Чорного моря. А раніше до 40-х років 20 століття мав звичайну назву - Іллічівськ, що й тепер звучить на сьогоднішній день у місті та у відомих групах Viber і Telegram. Ось там зараз знаходиться наша тітка. А поїхала туди, бо біля цього міста живе її сестра: наша друга тітка Ольга. Їхали до неї на вихідних, вона була близнюком нашої тітки Татьяни, весело було, але якось сільсько, звісно. Хоча живе у селі міського типу.

Ми подивилися на море, було класно! Тітка Татьяна сказала, що можна там купатися, бо ніякі міни тут не загрожують. І справді: прийшовши на перший відпочинок у морі, я з радістю скупнувся там, але ж і після цього у мене пішло запаморочення голови... І я захворів. Ох, і як мене сносило після потягу! Лягаю спати, і мене трусить, як у потязі; іду по дорозі, то я почуваю себе добре, то іду як равлик, і чую: усе повільно шумить, особливо музика; сиджу просто так, так й зараз мене сносить після повернення додому на потязі! Жах, а не відпустка!!! Ох... Піду краще відпочину перед початком роботи над творами... Але спочатку розповім те, що не доповів до кінця!

Ну, слава богу, що сношення мене велося лише цілу неділю, бо я ітак втомлений, хочу повного відпочинку... Ой, я не сплю, не СПЛЮ!!! Продовжимо. Але ми не відпочивали, а їхали куди попало: До тітки Олени (на вихідних), у Одесу, та взагалі по місту! Ух, як ми надихалися свіжого повітря! І забрав на пам'ять кілька морських камінців та черебрець мідїї. А моя молодша сестра: пляшку з морською водою. Ну, ото буде її "акваріум" без вакуума))) Далі.

Познайомився я з новими магазинами Одещини, зокрема з "Таврія В" та універмагом "Точка", де трохи дорого та дешевше, ніж у інших магазинах, і з супермаркетом "Копійка", що нагадує за своїми розмірами наш відомий супермаркет країни "АТБ". Було весело, кажу знову, їли морозиво, гуляли по Одещині на Дерибасівській... О, доречі, у мене ж є пісня про Одесу, яку написав за допомогою одного найрозумнішого бота ШІ. Як вона називатиметься - дізнаєтеся вже скоро у моїй новій книзі "Пісні штучного інтелекту".

От, і настав цей довгоочікуваний день виїзду: 13-го серпня ми виїхали назад у своє місце перебування, де й перебували. Розкрию вам невеликий секрет про моє обмежене перебування: якщо майже усі письменники розкрилися, як слід, то розкриюся і я: зараз перебуваю у місті Волинської області Ковель. Красиво, усе старо, як і завжди, сучасно... Доречі, Любителю Книг (Вадим Булава, його справжній псевдонім на Букнеті)! Пам'ятайте, ви читали мою книгу "В автобусі"? І там я вказав це місто, наче у ньому живу? Так от: твір як раз ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ ЦЬОМУ МІСТУ ПРО СУЧАСНЕ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ!!! Здивовані? Якщо не пригадуєте, раджу перечитати цей твір за посиланням: В автобусі Дякую.

І знову мене зносило у потязі при поверненні додому. Ах, і зараз я це відчуваю, наче п'ятиповерхівка зараз розвалиться! Але вижив, вистояв на своїх ногах, і нарешті дібрався додому цілим і неушкодженим. Ось такі у мене були "морські" пригоди по Чорноморську.

"Цікаві у вас були пригоди, - кажете ви. - Ну, а щодо планів на майбутнє? Коли продовжите писати нові твори та дописувати старі?" Ах, точно. Зараз розповім про ці плани на майбутнє.

Щодо планів на майбутнє, то до усіх останніх днів літа я почну писати нові твори, що будуть розповідями. Ось, коли вони опублікуються на Букнеті:

"Стілець або знущання над стільцем" - буде опубліковано 20 серпня;

"Як я святкував своє тринадцятиліття" - буде опубліковано 27 серпня, оскільки там на мене чекає ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ! Запрошую туди, оскільки до цього дня мені потрібно створити невелику купку своїх нових акаунтів з малюнками та своєю творчістю у Інстаграмі.

Борги, доречі, майже не пишуться, тому поки вони стоять, все-таки вискажуся, коли вони будуть дописані:

1. Пригоди Екстрави. Твір вже не пишеться майже півроку, хоча у окремі дні весни писав цей твір далі. Завершення планується до кінця цього року, або до дня, коли була опублікована ця книга. Тому, дата завершення книги планується до кінця 2024 року, або до початку 2025 року, оскільки готові вже розділи, які присвячені у допомозі мені, нові твори про Екстраву (старий список), та моє звернення до читачів.

2. Техно. Хороші новини: у цьому році, твір незабаром завершиться. Тому, до осені цей твір повинен вже завершитися, але не раніше кінця цього року. Інакше книга не буде завершеною.

3. Оггі та кукарачі. Книга так й не оновилася, і залишається до сих пір замороженою. Якщо до кінця цього року не буде хоча б новий розділ, доведеться мені змінити цю книгу на режим фрагменту для ознайомлення. Бо чекати, коли я перейду до цієї книги, вже ніколи буде.

4. Книга рецептів. Я вже раніше казав, що ця книга перетвориться на фрагмент для ознайомлення, якщо не писатиметься далі. Так і буде: якщо мої нові рецепти закінчаться, то перетворю цю книгу на фрагмент для ознайомлення, вже після цього року.

5. Рослини проти Зомбі. Новорічний гандал. Я все-таки вирішив, коли я допишу цей твір та опублікую повну розповідь: це буде вже накануні самого нового року, щоб розвеселити не тільки вас, а й ваших дітей, бо змішані там будуть персонажі. Не вірите? Зайдіть за цим посиланням на книгу: Рослини проти Зомбі. Новорічний гандал , і самі усе дізнаєтеся;) Ой, треба ще модераторів запитати, чи не видаляють вони заморожені книги, які вже давним-давно не пишуться. А то я не знаю, що з моїми замороженими буде, якщо не писатиму їх¯⁠\⁠_⁠(⁠ツ⁠)⁠_⁠/⁠¯

6. Дарекс. До кінця цього літа буде опублікована нова частина твору з чотирма розділами. Як вона буде називатися, - повідомлю у своїх блогах;)

Ось такі на даний момент будуть мої плани на майбутнє. Слідкуйте за моєю сторінкою та насолоджуйтесь моїми творами! Дякую вам усім, що не забуваєте про мене;)

Залишайте коментарі, і я почну писати нову розповідь про знущання над стільцем;)

З повагою,

Ваш улюблений автор Букнету Стружик Лев ❤️