Вирішила поділитися фрагментом із нової глави історії Попелюшка для Дракона — Мільярдера

Йдучи назад я в одній з кімнат почула його голос та швидко направилася туди. Тихенько мов мишка я підійшла та приклала до дверей вушко. 

— Ні ви не розумієте. Це запитання життя та смерті – голосно говорив дракон, можливо по роботі та цікавість заставила слухати далі. 

— Саме таку як на фото. Вм'ятини також повинні бути – вм'ятини? Сильніше притискаюсь вушком до дверей. Про що це він? 

— Я вам такі гроші плачу, а ви качалку несила зробити? – гарчить Едуард. 

Не вже посмів щось зробити моїй качалочці? 

— Ні це потрібно сьогодні. Ви не уявляєте що зі мною станеться, якщо її не буде. Тож кошти не проблема, тільки молю привезіть таку ж – ледь стримала свій сміх, коли почула його схвильований голос. 

Тому я тихенько на пальчиках пішла геть. Спочатку хотіла забігти у кімнату, але так не цікаво. 

Тому зайшовши на кухню, я стала очікувати дракона. 

​​​​​​Дякую що читаєте мене ❤️ ❤️ ❤️ 

Надіюсь у вас все добре та ви у безпеці ❤️ ❤️ ❤️ 

​​​