Книга, яку я довго боялась перечитувати

Вітаю, любі читачі і читачки!

 

Ви здивуєтесь, коли почуєте, яку книгу я маю на увазі. Це єдиний мій гумористичний любовний роман і твір, який я зараз вважаю одним з найкращих у своєму доробку. Так, правильно, це Відремонтуй моє серденько”.

 

Оскільки це був для мене експеримент і хотілося зробити книгу м'якою, дотепною, не скочуючись до банальщини і примітивних жартів, то писалося мені довго й важко. Коли ж завершила, почувалася стомленою цією історією, здавалося, що вона висмоктала з мене останні соки. Фінальні глави вхашалі писала через силу, тому думала, що вийшли вони не дуже.

 

Через це кілька місяців я взагалі не зазирала до тексту. А потім, десь за пів року після написання, вперше прочитала твір і… прямо запишалася, що його написала я))

 

Тепер можу з гордістю порекомендувати цю історію для читання. Вас чекає легка, позитивна, весела історія без глобальних драм, але з атмосферою маленького містечка, літа і… ремонту! Запрошую і обіцяю гарний настрій від читання!


 

AD_4nXe7U5kMd3VNtV8Hg3nz_-vvKGVPem5VcYIz1vm9LwEwc8lBCQlCZGBbAZcaoSpsJrA0gCq9ER9iZqLFL3FX5jUhNKLBVze5VLiXMTllq5Bz_QUtq6ivMinD4WbHpGg4t-_zbLabmrUvX7im2BbZhT9cfeP8?key=7-iMMeNoDov62QAPTJ9F7A

 

Анотація:

 

Існує чимало історій кохання, які почались з банального. Наприклад, коли випадкового сантехніка чи майстра з ремонту героїня просила вдати її хлопця.

 

А що коли все буде навпаки? Що коли випадковий хлопець на одну ніч вдасть майстра з ремонту? При цьому викличеться робити ремонт у батьків героїні і заодно спробує відремонтувати її серденько! І байдуже, що руками він вміє тільки натискати кнопки на діджейському пульті!

 

Уривок:

"Як ремонт? Нічого ще не поламав?".

Він глянув на фото відправниці й усміхнувся.

— Не витримала, кицю. Так і знав.

"Поламав голову над тим, яке вино обрати для недільного вечора. А з ремонтом все супер", — відписав.

За хвилину прийшла відповідь:

"Голову — не страшно. Головне, що не гіпсокартон, він дорогий".

"Ти мене недооцінюєш. Я теж дорожчий, ніж виглядаю на перший погляд".

"А ще скромний і працьовитий. Чим ти там зараз кріпиш гіпсокартон, доки руками пишеш мені повідомлення?".

"Ти ж сама мене відволікла".

"Більше не відволікаю".

"Тоді до неділі. Чекай дзвінка".

Денис спіймав себе на тому, що усміхається до смартфона, наче блаженний душею. Так і стояв би з тою усмішкою під виноградом, якби не відволікли ремонтники, вийшовши з будиночка.

— Ми все. Приймай роботу.

— Супер, хлопці!

Денис кинувся до них, краєм ока глянув на ідеальні рівненькі-гарненькі стіни і розплатився за роботу. Встиг зітхнути над своїми грошима, прикинувши, що вперше стільки фінансів вкладає у дівчину, яка ще навіть не його (та ніч після клубу — не рахується).

А от випровадити хлопців не встиг.

За воротами пригальмував "бус", і за пів хвилини у хвіртку зайшли Любомир з Валентиною.

Ще ніколи усвідомлення власного фіаско не було таким близьким. От тобі й гіпсокартон. От тобі й побачення.

— Добрий вечір! Денисе, а це… хто? — спитала Валентина, обережно кивнувши на трьох незнайомих хлопців у запиленому "робочому" одязі.

Він мовчки витріщився на батьків Мар'яни, тоді на ремонтників, але це тривало лише якусь секунду-дві. За ці дні, з неділі, його навички імпровізації суттєво покращились, тож побрехенька сама спала на думку.

— А, це… Знайомтеся. Це мій брат… Троюрідний. Семен! — Денис закинув худорлявому руку на плече, а іншою плеснув його по грудях. — І його друзі. Степан і… Сергій. Вони теж ремонтами займаються. Зазирнули на годинку… перейняти досвід. Ну, і останні листи допомогли прикріпити, бо Ед сьогодні прихворів.

Семен-Степан-Сергій, справжніми іменами яких він не поцікавився, лупали на нього великими очима, але заперечити не посміли, лише синхронно закивали головами. І Валентина з Любомиром закивали з розумінням.

— А що з Едуардом? — поцікавився Любомир, насупивши брови.

— А, ну… у нього діарея.

У цей час у хвіртці з'явився Ед. З'явився і одразу закашлявся, поперхнувшись кока-колою, яку ніс у паперовій склянці.

— І кашель, — додав Денис. — Страшне поєднання.

Друг блиснув на нього невдоволено, але, швидко зорієнтувавшись і задіявши усі свої акторські навички, підіграв — зігнувся в три погибелі.

— Так, зле мені… — простогнав.


 

Читайте роман “Відремонтуй моє серденько ” тут!


 

А також запрошую до новинки “Кохання починається з обману” тут!

 

***

 

Більше новин від мене і спілкування у моєму телеграм-каналі.

 

Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.

 

Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іра Сітковська
13.08.2024, 12:05:01

Ед руки - ножиці )) ?)

Показати 2 відповіді
Устина Цаль
13.08.2024, 22:11:27

Іра Сітковська, Це був один з перших жартів, вигаданих для книги))

avatar
Олеся Глазунова
13.08.2024, 13:11:47

Обожнюю цю книгу та героїв )))
Чудовий гумор !!!

Устина Цаль
13.08.2024, 22:10:46

Олеся Глазунова, Дякую❤️

avatar
Оксана Кіс
13.08.2024, 12:55:47

Неймовірна історія ❤️ Читала і посміхалася .Побачення коню під хвіст,той вислів не можливо забути.Дякую,Устина.

Устина Цаль
13.08.2024, 22:10:37

Оксана Кіс, Дякую, Оксано❤️

avatar
Іра Сітковська
13.08.2024, 12:04:31

)) в мене теж одразу думка, що боялись перечитувати, наприклад, Зів'ялі серця! Гумор писати важче! Я колись читала в інтерв'ю акторів, що після комедій вони як вичавлені лимони, а от після драм можуть навпаки сил
набратися, але це не в 100 % випадків

Устина Цаль
13.08.2024, 22:10:21

Іра Сітковська, Як не дивно, Зів'ялі серця я перечитую часто, хоч це й морально найважча з моїх книг)
Я розумію акторів) Коли пишу драматичний текст, виплескую в нього свої накопичені тривоги, і це набагато легше, ніж збирати по душевних закутках все веселе, щоб поділитися ним.

avatar
Reader Lana
13.08.2024, 11:59:43

Чудова історія ♥

Устина Цаль
13.08.2024, 22:07:43

Reader Lana, Дякую❤️

Інші блоги
Візуалізація до "Потраплянки"!
Прода на сьогодні вже є, як бонус несу вам трохи візуалізацій до Потраплянки ❤️ Північне королівство Агата (вона ж Арієстель) Ранмар де-Арк Пан Монгран P.S. Хто ще не встиг завітати до моєї новинки —
Звідки ви черпаєте натхнення? Давайте поділимося!
Привіт усім! Як автор, я часто замислююся над тим, що нас надихає творити, писати, вигадувати нові світи та історії. І хочеться почути, що надихає вас! Особисто для мене джерела натхнення дуже різноманітні. Наприклад: Комп'ютерні
Запрошую всіх у мою нову історію!
Шановні читачі! Як і обіцяла, вже сьогодні починаю викладати нову книгу - "Дружина-потраплянка під прикриттям". Хотіла зробити це ще вранці, втім обставини виявилися проти мене) Але все одно вирішила не відкладати
Автори також люди або прошу вибачення
Привітик всім. Сталась невеличка помилка, я недогледіла і дві останні глави книги "Ліки без рецепту не продаються" були не опубліковані,а статус книги змінений передчасно. Прошу вибачення у читачів, за цю похибку
День відповідей
Вітаю, любі читачі і читачки! У рамках відзначення 5-річчя на Букнет я обіцяла вам відповіді на запитання, які ви ставили мені у соцмережах. День відповідей настав :) ❤️Чому псевдонім Устина Цаль?❤️ Цаль
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше