Прода, озвучка та трохи тепла перед сном

Прода на "Есміну" вже опублікована. Ідіть читайте)
 

— А я? — уточнила, забираючись назад на ліжко. Якщо я знову просплю пів дня, то краще зроблю це з комфортом і заплющеними очима. Хоч не так погано буде потім.

— Нічого особистого, Есміно, але для статуї ти виглядаєш занадто мертвою. Ніякої естетики. Можливо іншим разом.

— То я заручник? — поцікавилась, дивлячись як він наближається в мій бік.

— Краще, люба.  Ти дорогоцінна розмінна монета.


Перша частина книги

Дякую за 700 лайків на "Відьминій службі кол-центру".  А ще, вчора вийшла друга частина озвучки на "Відьмину службу підтримки". Буду вдячна якщо ткнете каналу серце за можливість слухати цікавий контент українською)


Телеграм
Інстаграм
Тік ток
Ютуб

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
талина лиепа
13.08.2024, 08:13:23

Озвучка это хорошо. Спасибо

Юлія Богута
13.08.2024, 08:24:01

талина лиепа, Будь ласка)

avatar
Halyna Shchyrba
12.08.2024, 23:26:29

Я читати, дякую ❤️

Юлія Богута
12.08.2024, 23:31:12

Halyna Shchyrba, Приємного)

Інші блоги
Не збирається заміж?
— Віко, ти знову витаєш десь у хмарах… — робить мені зауваження Герман після приголомшливої, з його думки, близькості. — Пробач. Завтра суд… — кажу я, віддихавшись після чергової імітації задоволення. —
Повідомлення
Дорогі читачі! Сьогодні я опублікувала свою нову історію з поетичними вставками під назвою «Взяла вона крила». Прошу вибачення за технічні помилки у форматуванні тексту. На жаль, через те, що працюю над книгою виключно
декілька рядків
З усіх можливих варіантів я, як справжній геній кризових рішень, обрала трикляту бездіяльність. Він навчав мене занадто довго, щоб не помітити, коли я починаю блефувати. — Навіть не вириваєшся? — гріховно запитав
Яке кохання насправді шукає жінка?
Привіт, мої дорогі читачі та колеги! Яке кохання насправді шукає жінка? Мені здається, кожна з нас хоча б раз у житті ставила собі це запитання. Не про те, кого кохати чи обрати, а про те, поруч із якою людиною
Спойлер до завтрашнього оновлення ❤️
— Поцілуй мене... хоча б у щоку. Її очі миттєво округлюються. — Що? — У щоку, — невинно повторюю. — За те, що встиг довезти тебе до роботи. — Артур... — Один маленький поцілунок. І все. Вона кілька секунд дивиться
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше