Знижка на гумористичне любовне фентезі

Сьогодні знижка на  книжку "Відьмина служба кол-центру". Сподіваюся вона вам сподобається. Вчора пішов дивний приріст активу на ній і я вирішила зробити вам подарунок. Читайте в своє задоволення. Гарного дня вам.

Вся серія (можна читати окремо):

Відьмина служба підтримки (безкоштовно)
Відьмина служба кол-центру
Два психи для богині (безкоштовний бонус)
Відьмина служба кур'єрів (безкоштовно)
Психолог для психолога
Сонечко для вампіра
Святі яйця! Чи писанки для Елайни (безкоштовний бонус)

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Аня Осадчук
11.08.2024, 17:23:32

Мені сподобалися усі твори про відьом святої Інстанції. Є над чим замислитись, з чого посміятись, а часом і поплакати. Читайте, не пожалкуєте.

Юлія Богута
11.08.2024, 21:05:46

Аня Осадчук, Дякую за гарні слова. Це...серія моєї особистої епохи.

avatar
Nata Bond
11.08.2024, 13:23:16

Чудовi твори!!!

Юлія Богута
11.08.2024, 15:07:40

Nata Bond, Дякую

Інші блоги
Не збирається заміж?
— Віко, ти знову витаєш десь у хмарах… — робить мені зауваження Герман після приголомшливої, з його думки, близькості. — Пробач. Завтра суд… — кажу я, віддихавшись після чергової імітації задоволення. —
Повідомлення
Дорогі читачі! Сьогодні я опублікувала свою нову історію з поетичними вставками під назвою «Взяла вона крила». Прошу вибачення за технічні помилки у форматуванні тексту. На жаль, через те, що працюю над книгою виключно
декілька рядків
З усіх можливих варіантів я, як справжній геній кризових рішень, обрала трикляту бездіяльність. Він навчав мене занадто довго, щоб не помітити, коли я починаю блефувати. — Навіть не вириваєшся? — гріховно запитав
Яке кохання насправді шукає жінка?
Привіт, мої дорогі читачі та колеги! Яке кохання насправді шукає жінка? Мені здається, кожна з нас хоча б раз у житті ставила собі це запитання. Не про те, кого кохати чи обрати, а про те, поруч із якою людиною
Спойлер до завтрашнього оновлення ❤️
— Поцілуй мене... хоча б у щоку. Її очі миттєво округлюються. — Що? — У щоку, — невинно повторюю. — За те, що встиг довезти тебе до роботи. — Артур... — Один маленький поцілунок. І все. Вона кілька секунд дивиться
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше