Читайте про зорі у час серпневого зорепаду!

Вітаю, любі читачі і читачки!

Щороку у серпні нічне небо заворожує неймовірним явищем — зорепадом, який ще називають Персеїдами. Цьогоріч, до речі, пік активності зір буде в ніч з 11 на 12 серпня. Як вам ідея в такі зорепадні ночі, сидячи біля вікна загадати бажання, а ще почитати книгу про зорі? Про зорі і кохання, звісно. У мене якраз така є! Запрошую!

 

AD_4nXeZp9h6ANoQXypNBxEWRO-Vcce6D0r87rm_lmA1CL8s9AOqew4zHjnXRRNB1RcEM8zr8ZX39PcV-iwP-5BJaZDIDhHFdPn1_Z7mKO8ZMLdZSKmLM4mEE-8CQBR0gKo-ceXBkr3Wdny6u4-V28-lNsPdrmnz?key=7-iMMeNoDov62QAPTJ9F7A

Анотація:

Марта втратила найдорожчу людину, а разом з нею – всілякі орієнтири у житті. Навіть бажання відплатити тому, хто знехтував ними, заглушилося… Доки не розбудили.

Один чоловік може витягнути її з особистого пекла у тихе спокійне життя, але інший здатен воскресити у ній жагу до відплати і подарувати шлях нагору.

Тільки от… Чоловік, якого кохає вона, чи чоловік, який кохає її? Той, у кого є лише сила духу, чи той, хто володіє силою грошей? Рішучий і сміливий, але який не може нічого для неї зробити, чи слабак і боягуз, здатний дістати з неба лише для неї сто мільйонів зірок?

 

Уривок:

- Усі люди навколо мене… Я завжди відчував підступ, - продовжив він. – Одні сміялися у лице, інші – у спину. Хто не сміявся – заздрив і плювався отрутою. А ти… Ти інша.

- Але що у мені такого особливого? Чому я?

Адріян зробив ковток і кинув короткий сумний смішок.

- Ти дивишся на мене по-іншому, не як усі. Не жалієш і не зневажаєш. Злишся, обурюєшся, іронізуєш. Але кажеш усе, що думаєш, прямо. Ти здаєшся тою людиною, від якої можна не чекати підступу. І я не хочу тебе втратити.

Свідомо чи ні, але от зараз він тиснув на жалість. Марта важко ковтнула, не знаючи, що відповісти. Доки він розповідав свою історію, зовсім забула про власний біль у серці. До всього віскі дало свій ефект – голова легко паморочилася, світ навколо починав якщо не кружляти, то принаймні похитуватися туди-сюди. 

- Може, тоді я просто потрібна тобі як подруга? Ми могли б…

- По-твоєму, якщо я дивлюся на твої губи і хочу поцілувати – це я так бажаю подружитися?

Він знову легко засміявся, а тоді додав:

- Я зроблю все, тільки скажи. Все, що захочеш, зроблю, щоб ти була поруч.

Марта важко зітхнула, опустила плечі і підняла голову догори. Зоряне небо над ними магнетизувало, намагалося ввести у транс чи гіпноз. Дрібні і великі зорі флегматично, кволо тягнулися своїм світлом до Землі, і не могли дотягнутися, залишаючись далекими.

Спитала іронічно:

- І що, зірку з неба дістанеш?

- Цілих сто мільйонів зірок, якщо захочеш. Можливо, я не такий сильний, щоб струсити їх для тебе з неба. Але я можу їх купити. Якщо не вистачить грошей, продам душу.

Він випалив це так, ніби відповідь була заготована. Або ж просто диктувало серце.

- А якщо я ніколи тебе не покохаю? – прошепотіла вона.

 

Читайте роман “Сто мільйонів зірок для тебе” тут!


 

А також запрошую до новинки “Кохання починається з обману” тут!

 

***

 

Більше новин від мене і спілкування у моєму телеграм-каналі.

 

Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.

 

Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Як гарно! Спеціально зайшла в блог, щоб прочитати)) бо теж люблю зорепади. Дякую, Устино! Дуже гарні образи і книга! ❤️

Устина Цаль
09.08.2024, 19:27:34

Лариса Бондарчук, Дякую, приємно, що оцінили❤️

avatar
Іра Сітковська
09.08.2024, 10:42:31

книга - суцільна ЛЮБОВ...))

Устина Цаль
09.08.2024, 19:27:16

Іра Сітковська, ❤️

Інші блоги
Шановні автори ❄️❤️❄️❤️❄️
Як часто ви влаштовуєте собі вихідний? Ну, от щоб закрити писалки-читалки, ноутбуки-планшети, навіть прості олівці? Чи, якщо муза тисне вам на ногу то ні разу, ні кроку вліво?
Прокачався до сотки))
Вітаннячко, хлопці й дівчата! Раптово та несподівано лічильник кількості підписників досяг сакрального числа 100. Як то кажуть, не минуло й року) Та жарти жартами, а це таки радує. Особливо знаково, що сталося це в канун
Спойлер від Сніжинки!)
Вітаю вас, любі мої букнетівці! ❄️ Спойлер до сьогоднішньої глави, яка буде о півночі: -Сніжано? - Олена зазирає у вічі. Та я їх ховаю. Вдома від "матері" вже б отримала стусанів за свою поведінку, а тут... любов'ю
Жест, інтимніший за поцілунок...
Іноді, щоб втратити голову, не потрібно навіть торкатися губ. Достатньо одного ледь чутного шепоту, і пальців, що заплуталися у волоссі. Це момент, коли світ раптом зводиться до двох людей, а повітря стає
Критика — це погано для починаючого автора?
Вчора я прочитала один блог і коментарі під ним. І вони змусили мене замислитись про критику та її місце в житті автора. Чи потрібна вона взагалі. І чи критика не знецінить автора. Я вважаю, що об’єктивна критика необхідна,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше