Вітаю, любі читачі і читачки!

Щороку у серпні нічне небо заворожує неймовірним явищем — зорепадом, який ще називають Персеїдами. Цьогоріч, до речі, пік активності зір буде в ніч з 11 на 12 серпня. Як вам ідея в такі зорепадні ночі, сидячи біля вікна загадати бажання, а ще почитати книгу про зорі? Про зорі і кохання, звісно. У мене якраз така є! Запрошую!

Анотація:

Марта втратила найдорожчу людину, а разом з нею – всілякі орієнтири у житті. Навіть бажання відплатити тому, хто знехтував ними, заглушилося… Доки не розбудили.

Один чоловік може витягнути її з особистого пекла у тихе спокійне життя, але інший здатен воскресити у ній жагу до відплати і подарувати шлях нагору.

Тільки от… Чоловік, якого кохає вона, чи чоловік, який кохає її? Той, у кого є лише сила духу, чи той, хто володіє силою грошей? Рішучий і сміливий, але який не може нічого для неї зробити, чи слабак і боягуз, здатний дістати з неба лише для неї сто мільйонів зірок?

Уривок:

- Усі люди навколо мене… Я завжди відчував підступ, - продовжив він. – Одні сміялися у лице, інші – у спину. Хто не сміявся – заздрив і плювався отрутою. А ти… Ти інша.

- Але що у мені такого особливого? Чому я?

Адріян зробив ковток і кинув короткий сумний смішок.

- Ти дивишся на мене по-іншому, не як усі. Не жалієш і не зневажаєш. Злишся, обурюєшся, іронізуєш. Але кажеш усе, що думаєш, прямо. Ти здаєшся тою людиною, від якої можна не чекати підступу. І я не хочу тебе втратити.

Свідомо чи ні, але от зараз він тиснув на жалість. Марта важко ковтнула, не знаючи, що відповісти. Доки він розповідав свою історію, зовсім забула про власний біль у серці. До всього віскі дало свій ефект – голова легко паморочилася, світ навколо починав якщо не кружляти, то принаймні похитуватися туди-сюди. 

- Може, тоді я просто потрібна тобі як подруга? Ми могли б…

- По-твоєму, якщо я дивлюся на твої губи і хочу поцілувати – це я так бажаю подружитися?

Він знову легко засміявся, а тоді додав:

- Я зроблю все, тільки скажи. Все, що захочеш, зроблю, щоб ти була поруч.

Марта важко зітхнула, опустила плечі і підняла голову догори. Зоряне небо над ними магнетизувало, намагалося ввести у транс чи гіпноз. Дрібні і великі зорі флегматично, кволо тягнулися своїм світлом до Землі, і не могли дотягнутися, залишаючись далекими.

Спитала іронічно:

- І що, зірку з неба дістанеш?

- Цілих сто мільйонів зірок, якщо захочеш. Можливо, я не такий сильний, щоб струсити їх для тебе з неба. Але я можу їх купити. Якщо не вистачить грошей, продам душу.

Він випалив це так, ніби відповідь була заготована. Або ж просто диктувало серце.

- А якщо я ніколи тебе не покохаю? – прошепотіла вона.

Читайте роман “Сто мільйонів зірок для тебе” тут!

А також запрошую до новинки “Кохання починається з обману” тут!

***

Більше новин від мене і спілкування у моєму телеграм-каналі.

Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.

Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.