Прода, знижка та безкоштовні книги.

Прода на книгу "Есміна. Таємниця крижаної королеви" опівночі.

 

— Що, волохата дупа...?

— Тобі то звідки знати? Ти її не бачив, — весело зауважив Джері. На задньому плані почувся шум проїжджаючих автівок, з'їдаючи останні слова.

— У мене чудова фантазія, — буркнув незадоволений Рейн, не відриваючи погляду від моїх губ. Здавалося, що варто розмові зупинитись, і він продовжить почате з новим ентузіазмом.

— О це так подробиці, Лоріане. Я завжди знав, що ти збоченець, але що ти мрієш про мій зад, — багатозначно протягнув нахаба, змушуючи нас обох перевести вбивчий погляд на телефон. Схоже у нього була вроджена здібність доводити оточення до кипіння. — Дивись, щоб твоя Фіалка не почала до мене ревнувати. А то ще перестане відпускати на місці злочину.

Читати безкоштовну першу частину — "Есміна. Некромантка для слідчого".

Завтра знижка на книгу "Сонечко для вампіра". Попередні безкоштовні частини — "Відьмина служба підтримки", "Відьмина служба кур'єрів".

Телеграм

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Не збирається заміж?
— Віко, ти знову витаєш десь у хмарах… — робить мені зауваження Герман після приголомшливої, з його думки, близькості. — Пробач. Завтра суд… — кажу я, віддихавшись після чергової імітації задоволення. —
Повідомлення
Дорогі читачі! Сьогодні я опублікувала свою нову історію з поетичними вставками під назвою «Взяла вона крила». Прошу вибачення за технічні помилки у форматуванні тексту. На жаль, через те, що працюю над книгою виключно
декілька рядків
З усіх можливих варіантів я, як справжній геній кризових рішень, обрала трикляту бездіяльність. Він навчав мене занадто довго, щоб не помітити, коли я починаю блефувати. — Навіть не вириваєшся? — гріховно запитав
Яке кохання насправді шукає жінка?
Привіт, мої дорогі читачі та колеги! Яке кохання насправді шукає жінка? Мені здається, кожна з нас хоча б раз у житті ставила собі це запитання. Не про те, кого кохати чи обрати, а про те, поруч із якою людиною
Спойлер до завтрашнього оновлення ❤️
— Поцілуй мене... хоча б у щоку. Її очі миттєво округлюються. — Що? — У щоку, — невинно повторюю. — За те, що встиг довезти тебе до роботи. — Артур... — Один маленький поцілунок. І все. Вона кілька секунд дивиться
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше