Ретроспектива персонажа книги))

Вітання всім))

Якось на грі слів мені дали таке чудове слово як ретроспектива. Погляд у минуле, огляд того, що було в минулому). Або ще можна сказати аналіз минулих подій)). Так от до чого це я?

Останній викладений розділ книги "Бути другом" дещо можливо дивний і не зрозумілий), то поглянемо на все з точки зору ретроспективи)). Віра поки що не розкрита особистість у цій книзі, але зовсім скоро ми довідаємося її історію. Артур хотів би знати її вже, але дівчина не спішить відкриватися...вона лиш сказала йому, що вона - це він:)) То що ж вона мала таки на увазі? 

Віра ж у нас знає багато що про Артура і проаналізувавши його історію, вона дійшла висновку, що вони схожі. Схожі травми, схожі втрати, схожі ...знаєте вони як віддзеркалення один одного в якійсь мірі. Тому по особливому відчуватимуть один одного. І якщо історію Віри ми дізнаємося в цій книзі, то тут я розповім коротко історію Артура для тих, хто не читав попередню частину. так би мовити, зазирнемо у ретроспективу цього персонажа)))

У попередньому блозі я вам вже розповідала дещо про нього.)) Тут авторка Юлічка Міхаліна слушно зауважила, що він трохи дивний в плані того, що йому подобаються простачки, бо інші б навпаки запали на ефектну красуню, а не простачку)). так от я думаю, що це внаслідок його психологічної травми. Мама Артура померла молодою, коли Артуру було здається 4 роки. Вона була красивою, але простою жінкою, не з багатої сім'ї, не розкішна дама аж ніяк. Але ось батько Артура у нас багатий і з вищого суспільства. Ймовірно він хотів "удосконалити" свою дружину, але тій не лежало серце до цієї всієї золотої мішури...ці різні погляди спричинили те, що жінка підсіла на наркотики...і зрештою померла залишивши сина сиротою. так от потім його батько одружився вдруге. І цього разу обрав собі ефектну красотку, набагато молодшу за себе, але ж з такими ж поглядами на світ. )) Ця дамочка була дещо дивною, Артур не хотів визнавати її своєю матір'ю...вона його до того змушувала, маніпулювала, била, одним словом Артур був її іграшкою(. І хоч хлопчик мав ніби усе, але не мав головного - батьків. Пізніше коли він трохи підріс і став юнаком, доволі таки привабливим, цій дамочці стало мало того, щоб він був для неї сином. Вона захотіла собі його в ролі коханця. Просто уявіть масштаби травми для психіки - людина, яка тебе "виховувала" хоче, щоб ти з нею спав((. 

Але от коли Артур вперше закохався у Віку ( розповідала) цій його мачусі остаточно знесло дах. Звісно вона почала ревнувати. Вона маніпулювала Артуром, Артур відповідно Вікою ( Вона підносила йому всі ситуації під кутом який їй був вигідний і приклала всіх зусиль, щоб зробити з нього монстра. Її мета була ізолювати "свого хлопчика" від усіх. З часом вона почала підливати йому психотропний препарат, що впливає на психіку...відповідно хлопець часто втрачав над собою контроль, йому снилися кошмари, і він мав перемінний настрій, дратувався на Віку. Оточуючі ж бачили в ньому тирана та маніпулятора(, а насправді він сам був жертвою жорстокої маніпуляторки. Звісно до нічого доброго то не призвело. Артур втратив Віку, Віка втратила зір, Артур втратив себе(. Мачуха ця навіть запхала на його лікування, щоб його не посадили, але фактично він винен в цьому не був((

хух...ну це так, якщо дуже коротко. Тому Артуру подобаються простачки не спроста, по-перше, це нагадує йому про матір, яку він любив і його підсвідомо до них тягне. Ну а по-друге, напевно неприязнь в нього до ефектних кралів саме через мачуху, яка була його названою матір'ю, хоча він теж її любив(( 

Коли прочитаємо історію повністю, зможемо порівняти ретроспективи цих двох)) 

Всім, дякую хто дочитав. Чи був вам цікавий такий аналіз? )) Можна ще зробити на якогось героя чи ситуацію))

Можете долучитися до каналу, там якраз є можливість виграти промо на книгу авторки Лара Роса, а також є візуали героїв і всіляке різне)) тут.