Вітання)

Чи вірите ви у бумеранг? або ж у правило, що посієш те й пожнеш)) Я вірю...от тільки є нюанс, ніби невеличкий, але він має великі наслідки) Посіяти можна кілька зернинок, а зібрати скільки...десять, двадцять, п'ятдесят?)) Крім того, результат посіву приходить завжди дещо видозміненим)). Ну от вкидаєте ви зернинку, а виростає то колос) Тому не завжди можна розпізнати свої плоди...чи, так би мовити, свою карму))

До чого це є)) Я тут виклала продовження до книги "Бути другом" і вирішила дещо розповісти для тих, хто не читав попередніх дві частини)). Найперше покажу новий візуал Віри. Це та сама дівчина, що й в першому блозі, але вона далеко не простачка)) І звикла вона виглядати ось так))

А образ милої і простої дівчини призначався лише для її цілі, себто Артура)) Чому саме так?

Кілька слів про минуле Артура) Хоч цей чоловік і зростав в багатій сім'ї, але серце його тяглося до простоти) Колись він познайомився подібним чином з Вікою, своєю першою дівчиною) Виглядала вона ось так)) Віка у нас до речі сестра Степана)), так власне ці двоє друзів, тоді ще ворогів, і познайомилися))

Віка у нас була дійсно простою і наївною дівчиною) Несла важкі пакети, а Артур її помітив...допоміг, провів...ну і все так в них закрутилося тоді. Тому Віра використала цей прийом. І до речі нігті вона теж спеціально ніби ховала, але це був теж гачок для Артура) Бо, наприклад, Степан Морозний, навіть би й не помітив є у дівчини манікюр чи ні), але Артур уважний до деталей і він на таке звернув увагу. Тому все і відбулося так швидко, адже Віра добре пропрацювала свій новий об'єкт уваги. Можливо Артур сприйняв це як хороший знак, а насправді це була лиш вправна маніпуляція))

Тепер чому ж бумеранг? А в тому, що Артур вів себе у стосунках з Вікою погано...я б навіть сказала паршиво. Маніпулював, керував її пересування, обмежував спілкування і таке інше. Щоправда, він завжди був щедрим і романтиком, цього не відняти. Подарунки він дарував)) На все звісно є свої причини, які описані у його історії в книзі "Бути людиною". Але насіннячко впало...і ось маємо, що маємо. Призвело то все до поганих наслідків, звісно((. 

А до чого приведе це Віру та Артура у цій книзі далі буде видно))

Але не все так безнадійно)) Я вірю, що якщо людина щиро кається в тому, що скоїла, то посів..ну може допустимо згоріти, або буде неурожайний рік, а чому б і ні?)) Правда))

Скажу лиш, що все погане може вийти на добре))...якщо вірити і любити)

Телеграм канал)) тут більше про героїв)) і розіграш))