- Не дивіться на мене так, пане Гординський, - сказала я, насилу змусивши себе вдихнути. І знову цей аромат. Сили, влади й розкоші. Те, від чого я бігла і до чого прийшла... - Як, Булочко? - усміхнувся він і опустив

Яга з механічною ногою, ступою, що зависає над землею, та хатою на залізних лапах. Кощій із металевим яйцем, усередині якого світиться тонка голка. Лісовик, у чиєму тілі коріння переплелося з дротами. Саме такими вони

❤️ Розділ 37. Коли щастя стає мішенню… Ну що, мої любі, готові до продовження? ❤️ Здається, сьогодні наші герої нарешті отримають те, на що так довго чекали. Жодних таємниць, прихованих почуттів і необхідності вдавати,

Любі мої читачі, хочу поділитися з вами радістю, яка для мене досі звучить трохи нереально. ​Я веду свою сторінку на Букнеті тільки два з половиною місяці, а нещодавно зазирнула й у TikTok (він зі мною вже майже місяць). І от

Вітаю, шановне творче товариство! І все-таки я вирішила відсвяткувати офіційно свою сотню. Одразу поясню, чому “все-таки”. Не секрет, що кількість підписників не означає, що усі вони вами страх аж як цікавляться. У кожного