" Маркус " Рецензія

Книга Маркус від Ірина Скрипник прочитала її в  рамках  Марафону від Тетяни Гищак. 

Анотація:

Бідолашний, що ж тобі довелося пережити? Чому ти увесь час плачеш? Який же біль ти вже пізнав у свої неповні сім років? Якби я тільки міг полегшити твої страждання! Довірся мені, і я зроблю все для того, щоб ти ніколи більше не плакав. Ніхто ніколи не завдасть тобі болю. Я берегтиму тебе до кінця свого життя. Ти став для мене ангелом, який подарував нове життя. Я ж стану демоном, який знищуватиме твоїх ворогів. Ти не хочеш, щоб я брав у руки меч? Нехай буде так. Я знайду спосіб розчистити тобі дорогу, не використовуючи зброю. Ніхто ніколи не завдасть тобі більше болю. Це моя клятва, яку я тоді дав тобі.
 

Жанр: Фентезі

Структура книги: 105 сторінок, 13 частин

   Моя думка як читача:

Світ фентезі у який мене перенсли, дуже цікаво описаний. У книзі мене зустріли зарозумілі ельфи, націлені на владу над усіма вампіри, та ще багато містичних створінь. Основний сюжет відбувається навколо Маркуса та Лукаса, який у момент свого переродження у щось набагато досконаліше та могутніше за всіх, став називати себе Карлосом.

На початку історії, мені було шкода обох хлопців. Двоє маленьких дітей проти всього світу. Маркус нікому не потрібний сирота. Карлос який не по своїй волі став вампіром, та те що його хотіли вбити ельфи. Згодом його спалять живцем, емоції що він відчував, викликали тремтіння у середині. Та з часом, він перестав мені подобатись, його дії викликали тільки злість. Байдужість та жорстокість до Маркуса, мені не сподобалась.

Маркус для мене чудовий хлопець. Він бувши дитиною закохався. Я впенена що саме закохався, а не як думав Карлос,що Маркус забагато випив його крові. Бажання захистити свого коханого Карлоса від усього світу, дарувало мені надію на їхню щасливо пару. Можливо через те що я читаю, та пишу тільки  любовні романи з щасливим закінченням, мені хотілося побачити ясність між ними. Та під кінець історії все стало заплутано, та й у самій історії є дивні для мене моменти.

Ельфи так хотіли смерті Карлоса, що пішли за допомогою до Люцифера. Так у них була битва, у якій вони перемогли, але ж Карлос вижив, та став ще сильнішим. Та більше вони його більше не чіпали.

Кінець для мене трохи не зрозумілий. Вони залишились разом ? Які між ними відносини? Маркус кохає його, а що насправді відчуває Карлос невідомо. Мені здається він крім себе нікого не любить.

   Моя думка як автора 

        Плюси

Опис природи, споруд та битв мені дуже сподобались. У цьому авторка молодчина, я переносилась у ті моменти, немов сама ходила по замку чи спостерігала чарівні краєвиди.

Почуття героїв, їх бажання та переживання, я ніби сама була на їхньому місці. Та знову повторюсь мені було дуже шкода Маркуса. Його ріст як особистості вразив, із маленького хлопчика він став одним із найсильніших, а можливо навіть сильнішим за Карлоса ( якби не був у нього закоханий)

      Мінуси

Історія розповідається від лиця вже дорослого Маркуса, і це дуже сильно мене плутало. То він маленький і детально описано все що відбувається, то у наступному рядку Маркус згадує це як минуле.

Це продовжувалось під час всієї історії, мені це не сподобалось. Ще також заплутало коли, був діалог між Карлосом та Маркусом, а у наступному рядку уже діалог між ельфом та демоном. Та знову продовження розмови між гг, я деколи перечитувала по декілька разів, щоб зрозуміти суть.

Це єдиний мінус який я побачила. Думаю якщо б це відокремлювати, тобто написати що це спогад, або ж у такому місці між такими то людьми. Було б зрозуміліше.

           Підсумок: 

Книга в цілому сподобалась, хоч знову повторюсь я не зрозуміла кінцівки. 

Чи рекомендувала її, тільки у тому випадку якщо ви не фанат романів. Тому що без щасливого епілогу, на душі залишився сумний осад. Мені дійсно шкода Маркуса, не знаю скільки разів я вже це написала, але те як йому було боляче під кінець, мене ледь не довело до сліз.

А так якщо ви хочете потрапити у світ фентезі, де на вас будуть чекати різні істоти. Виживання двох маленьких дітей, та те як вони міняли під себе увесь світ, як стали наймогутнішими істотами, то це для вас.

Хочу побажати авторці писати далі, та не зупинятись. У вас чудово виходить, тому бажаю натхнення.

Надіюсь у мене вийшло донести свою думку, адже це мій перший досвід у написані рецензії. Всім добра, та мирного неба над головою ;)