Вітаю, любі читачі і читачки!

Сьогодні діє знижка на роман “Твоя згідно з пунктом три”! Скористайтеся вигідною нагодою для покупки!

Анотація:

Іноді шлях найменшого опору виявляється рятівним.

Поліна погодилася на цей шлюб, щоб вирватися з рук дядька-тирана. Для Руслана це був просто план помсти, в якому вона – лише інструмент.

Але чи зможе він її скривдити і безжально використати? Чи навчиться вона довіряти йому і не боятися? І чи не доведеться обом через кохання спіткнутися на шляху, який здавався правильним?

Детальний розбір книги та візуалізації тут.

Уривок з книги:

- Раз так, гаразд. Можеш ходити з ним на каву скільки завгодно… Але щовечора ти все одно повертатимешся у моє ліжко.

Слова віддавали холодом, однак їх зміст шокував ще більше, ніж інтонація – Поліна не вірила тому, що чула. Русланові долоні раптом опинилися на її плечах, ковзнули униз передпліччями, а тоді різко обхопили обидва зап’ястя. Він завів руки їй за спину, міцно притискаючи усе її тіло до себе. М’язи паралізувало від несподівано грубого жесту. Вона опинилася у пастці його рук.

- Пий каву і говори з ним, скільки захочеш, - продовжив. – Але не дай Бог, він тебе торкнеться. Якщо хоч мізинцем торкнеться твоєї волосинки, залишиться без пальців, і наші правила теж доведеться переглянути. Зустрічайся з ним хоч щодня, але торкатимусь тебе тільки я. Зрозуміла?

Руслан щиро вважав, що потребує її тіла, а не душі. Байдуже, кому вона довірятиме секрети і відкриватиме серце, якщо фізично належатиме тільки йому.

 - Зрозуміла, - відповіла Поліна.

Він дивився спокійно, але не люто, і під сонячним сплетінням почало клубочитися недобре передчуття. Це передчуття миттю переросло у страх, коли пальці Руслана забігали навколо її зап’ясть. Він зв’язував зап’ястя краваткою! Поліна спробувала смикнутися, але тугий вузол вже повністю сковував рухи.

- Що ти робиш?

- Припиняй прощупувати дно, - сказав Руслан спокійно, ігноруючи запитання. – Краще тобі не знати, де закінчується моє терпіння. Бо коли воно у мене закінчується, всяка жалість зникає.

Він закрутив краватку на Поліниних зап’ястях настільки туго, що вона не могла нічого вдіяти – самотужки не розв’яже ніяк.

- Я не випробовуватиму твоє терпіння, тільки… - пролепетала Поліна. 

Руслан не дослухав, мовчки відступив на крок, а тоді пішов геть, залишаючи її зі зв’язаними зап’ястями повністю безпорадну посеред вітальні.

Читайте книгу тут!

Нагадую:

Найсвіжіші новини, опитування, подарунки, спілкування зі мною — у моєму телеграм-каналі.

Моя сторінка у фейсбуці

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в тік-тоці