Досьє на книгу "Твоя згідно з пунктом три”

Вітаю любі читачі і читачки!

 

Сьогодні для вас досьє на книгу “Твоя згідно з пунктом три”

 

Обкладинка і анотація:

AD_4nXedo_lpP2ETtu5dkHY_h0BZ5kPYzBbBU1Jg2nMba0S94clPFtfP09Vod_HVrllrO3IiXZJLzq3O_b4S2K8kZBmPRvkwnPbDMGPx0u8tRZTED10J2bC6iek1ur1nhfy7Nxu9dBzCBi-q6TCsoE_953jt78Q?key=g-64uZx-M7cH8qoHCL8GXQ

 

Девіз книги:Посмак – це найважливіше. Бо він залишається з тобою”.

 

Головні герої

AD_4nXevmqubzZBdlKq9aGWxCtC5l7LoS8QXxbNCyzVGeeEQ0boPWVO5slZeJ_jjlQUacsCTuitxWbrlBazKjbXYvanVHD0VDSO2Jve9e6o0JRnEPlH5mrVoUJU_Ebe8yOLoc7v6kZ7_-VwNHTx0YlLvu52wuz0?key=g-64uZx-M7cH8qoHCL8GXQ

Поліна, 21 рік. Племінниця місцевого “авторитета”, дівчина зі сфальсифікованими психічними розладами, мріє про волю.

 

AD_4nXf7sWyiGXsUL18ISk4GBXIRRu8mQBLrTp-77tixe4kipV8aEgHinsptMU5p_ylVIk6vVVR64aPWm7jxpXQ3MZfHvT0sN_ZloZBLGHAslvEjeZ8HIPv5Dct92_q9NAwSldnrj2owACUxsKxzmG7cT9ULHRwh?key=g-64uZx-M7cH8qoHCL8GXQ

Руслан, 30 років. Бізнесмен, син покійного “олігарха”, мстить дядькові Поліни за смерть свого брата.

 

Діалог героїв:

— Що ж я повинна робити, щоб отримати безпеку?

Руслан схилив голову вбік, а тоді відповів:

— Дотримуватися двох… ні, трьох простих пунктів. Перше – спочатку ти моя дружина, а вже потім племінниця Наконечного, не забувай про це, що б не робила. Друге – ти повинна довіряти, покладатися на мене й робити все, що кажу, навіть якщо це видається небезпечним чи страшним – пам’ятай, що я не заподію тобі злого. І третє… Ти моя. Тільки моя. Від маківки до кінчиків пальців.

Про душу не йшлося.

— Я твоя… — задумано повторила Поліна і глянула на свого чоловіка.

Перший пункт їй навіть подобався – аж ніяк не бажала мати більше справ з дядьком. Другий – те, чого й очікувала, до чого була готовою. А от третій… Чи означає це, що вона повинна бути йому справжньою дружиною у всіх сенсах цього слова? Тоді чи буде він їй справжнім чоловіком? Інтуїція підказувала, що ні.

— Але ж ти – не мій, так?

— Зараз мова йде про правила для тебе, а не для мене. Але якщо тобі цікаво, то маєш рацію, я не твій.

AD_4nXe7f_m_7UsHjddZOsHDvz1RFt25Pc60SBJ5PWp4yedq9Yq_5LnP5fw67fvmAaT-A8n59ffuf7L8QM9j2_w5pI_LZgpvArw1yVS72MX6gxpGnhNnpmU5ln90zqLx4O-qv2ByRfZrSPvwhKkVEX-8nTIjGPt5?key=g-64uZx-M7cH8qoHCL8GXQ

 

Романтичний уривок:

- Роби, як хочеш.

Його слова були такі протилежні до дій! 

Він прибрав руку з її талії, іншою легко торкнувся підборіддя і теж опустив. Стояв, не рухаючись, повністю у її розпорядженні. Не квапив. Поліна дихала важко. Дивилася на його ключиці у розрізі сорочки, а тоді погляд опустився нижче і перечепився за ґудзик. Той ґудзик чомусь муляв очі, хотілося розстібнути. Несміливо зазирнула в Русланові зіниці, мовби питаючи дозволу, і побачила там мовчазне схвалення. Потягнула руку і обережно розстібнула ґудзик. Знову зиркнула на чоловіка і розстібнула наступний, а тоді третій. Трішки відхилила піджак, поклала долоньку на його груди поверх сорочки і вкотре спитала дозволу самим поглядом. Руслан легко кивнув.

Торкатися його голої шкіри було дивно, але солодко. Поліна просунула долоньку у розріз сорочки і вперше спіймала такі несподівані відчуття. За ці півтора тижні подружнього життя навіть ні разу не замислилася, чи подобається Руслан їй. Прийняла його присутність як належне, і тепер не знала – хоче його тому, що це він, чи тому, що більше нікого поряд немає. Чи хотіла б, якби на його місці був інший чоловік?

Кілька рідких світлих волосинок на Русланових грудях залоскотали її долоню. Його шкіра виявилася на дотик приємною, як щось середнє між шовком і оксамитом.

Торкатися було трохи ніяково, але подобалося. Найперше тому, що у ці миті вона справді робила те, чого хотіла сама. Підкорювалася якимось внутрішнім інстинктам, не роздумувала, не вагалася, а просто відчувала. 

Проте що робити далі, не знала. На цьому її бажання й інстинкти з гуркотом стукалися об глуху стіну недосвідченості. Підняла на Руслана очі, шукаючи допомоги чи підказки.

Здавалося, він нахилявся до її губ цілу вічність. І ще одну вічність цілував. Знову обійняв за талію і, повільно ступаючи назад, повів за собою до ліжка.

Поліна дивувалася тому, як легко після тижня «вправ» цілувати його, якими природними здаються ці поцілунки. І як заходиться серце від дотиків. Звідкіля це раптом взялося? Кожна клітинка тіла відгукувалася, реагувала, оживала під його долонями. 

Руслан скинув піджак і ліг на спину. Потягнув її за собою. Поліна осідлала його стегна і нахилилася, щоб продовжити поцілунок. Більше не існувало жодних сумнівів, страхів, непевності. 

Відгуки на книгу:

AD_4nXfXCAiF0jWbiWPNCLAcJeWe4cq3BY5-pocDs22E1QGG5GKURJVOGFie0KSR7dve8ANC2cRfOUDTCUm7tgKEkMjKk_nLaH7e0_XYKuxRRYhz1E5Os7wZsY-Q0bRJ7H6yzrWGw-CokjfA1XzrCrkDHvgq6m0c?key=g-64uZx-M7cH8qoHCL8GXQ

AD_4nXd-95Q3k3MVmOXiDVj0sur0Oma7sIqgEm-bj43clYWDbXDcmLGzWvh6s6v6Iqrj2Di3WIZQbp_0qmDavR3fk957VkRPHfeQVxpb9UXx1-z5SkCBbHaD6pb0YxDbXIfLIp3X77O6FF1a5UuetVzZ92PsOaqb?key=g-64uZx-M7cH8qoHCL8GXQ

AD_4nXcjSGwpPoE5AARXupuNw60g02ab1ovzMzDDIEPlSEtxCeHfus2yxryyy0W5uB6SgrcR7iNu8dDEOiZ8j9YtBYSHaN4ye_VoMH_vPUYqLlbh7V4OYNEjtGzu9_HWp9pJH1pZQRaLUJ_2kqrEThPT9a7ZMhia?key=g-64uZx-M7cH8qoHCL8GXQ

 

Історія створення

Книга написана в серпні-вересні 2020-го року. Це друга моя книга в передплаті і перша, яка по-справжньому завоювала читацькі серця.

Цікаві факти про створення книги тут.

 

Що ще почитати, якщо ця книга сподобалася:

Не хвойда” (герой теж рятує героїню)

Його тиха мрія” (теж вимушений шлюб)

Вакансія: дружина” (теж владний герой і ніжна героїня)

Пограйся і відпусти” (теж стосунки, які почались з конфліктів і протиріч)

 

Запрошую на сторінки роману тут!

 

***

 

Більше новин від мене і спілкування у моєму телеграм-каналі.

 

Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.

 

Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іра Сітковська
27.06.2024, 14:07:11

гарні візуали і книга)

Устина Цаль
27.06.2024, 20:33:29

Іра Сітковська, ❤️

Інші блоги
Про читацькі межі
Привіт. Сьогодні хочу відійти від теми написання книги і поговорити про читання книг, а саме про читацькі межі. Про читання часто говорять так, ніби будь-який текст варто приймати з відкритістю і без внутрішнього спротиву.
Цікаве з книги "Полювання на Місяць"
Я повагалась і спитала: – Скажи, як досвідчений мисливець, існує істота яка може переміщатись каналізаційними трубами і потрапляти в будь-яке місце? – і я підняла допитливий погляд на мисливця. Я побачила
У світі снів
Вітаю ✨ Гадаю, в кожного є сни, які запам’ятовуються й залишаються в пам’яті як частинка життя. Іноді так хочеться поділитися враженнями від побаченого — ніби порекомендувати фільм чи книгу. Але приходить усвідомлення:
Думка чоловіка)))
Поки увечорі не було світла, попросила чоловіка переглянути міг Тік Ток. Там автори з цієї площадки. Він посміхнувся) Сказав, щог більшість або про вагітність, або про втечу саме жінки. І тут він видає: Чому ніхто не пише, що
Про «та й таке, Марисю…»
Ця історія народилася не як роман. Вона з’явилася з фрази, яку ми всі чули сотні разів — «та й таке…» Інколи ці слова звучать як захист. Інколи — як виправдання. А інколи — як спосіб не дивитися правді
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше