Вітаю, любі читачі і читачки!

Сьогодні діє знижка на роман “Пограйся і відпусти”! Скористайтеся вигідною нагодою для покупки!

Анотація:

Той, хто мав бути жорстоким поневолювачем, став охоронцем.

Та, хто мала бути лялечкою в його руках, змусила подивитися на світ по-іншому.

Почуття, яке захопить їх двох, виявиться сильнішим за просту жагу чи закоханість. Спільні рани зроблять їх близькими. Але чи допоможе це, якщо хтось з двох зрадить довіру іншого?

Уривок з книги:

#завершено На вікнах ще немає шторів, про це не подумала. Яскраве місячне світло погожої ночі вливається у вікно і заважає спати — не можу заснути, коли в очі б'є. Тому надіваю маску для сну і влаштовуюсь зручніше.

Мені неспокійно через переїзд, через Гнатові проблеми, вагітність, Надін. Тому й сни приходять такі самі — тривожні. Я навіть не розумію, сплю чи це марення, напівсон. Кручуся з боку на бік, лягаю на спину, доки можу це собі дозволити, і стримуюсь, аби не перевернутись на живіт. Аж доки, лежачи лицем до вікна, відчуваю тепло зі спини. Теплі руки, теплі обійми загортають мене у кокон, і всякі марення минають.

— Гнат? — шепочу, скидаючи з себе рештки сну.

— Я.

Його подих — на згині моєї шиї, й одразу за ним — поцілунок. Я вигинаюся, горнуся до нього, а тоді перевертаюся на спину і тягнуся до своєї маски.

— Залиш.

Він притримує мої пальці, і в наступну секунду нахиляється до моїх губ. Так солодко, п'янко й добре, що мені не хочеться, аби поцілунок припинявся. Я нічого не бачу, тому можу зосередитися на відчуттях, на дотиках. Неймовірно приємно зараз не бачити його, але довірятися його рукам і губам.

Поцілунки сповзають нижче — на моє підборіддя, шию, ключиці. Гнат відхиляється, відчуваю його пальці на своїх передпліччях — тонкі бретелі нічної сорочки сповзають з плечей, ніжний шовк ковзає грудьми, і вже відчуваю, як прохолодне повітря облизує мої соски.

— Ти ж казав, що не торкатимешся, доки я вагітна, — шепочу.

— Я не казав, що не торкатимусь. Сексу не буде, а торкатимусь стільки, скільки мені захочеться.

На диво, він нічого не робить. Напевно, просто дивиться. Від думки про те, яким поглядом обпалює зараз у півтемряві мої груди, стає спекотно. Моє дихання важчає, а внизу живота з'являється млосна тіснота.

Тепла долоня Гната лягає нарешті на мої груди. Пальці торкаються сосків, пестять неквапливо і обережно. Я завмираю і подумки молюся, щоб ці дотики не припинялися, тривали вічність.

Але вічність виявляється недовгою. Гнат нахиляється, цілує мої груди, а тоді знову повертає мене спиною до себе і обіймає.

— Я думала, ти не приїдеш.

— Я не планував. Справ по горло. Але згадав, як приємно спати з тобою, і не втримався.

— Чому приємно?

— Бо на світі багато приємних речей. І одна з них — ти у моєму ліжку.

— Зараз наче ти у моєму…

— Від перестановки доданків сума не змінюється.

Я усміхаюсь, ловлю його долоню на своїх голих грудях і накриваю своєю.

— Ти залишишся до ранку?

— А ти хочеш, щоб залишився?

Читайте книгу тут!

Нагадую:

Найсвіжіші новини, опитування, подарунки, спілкування зі мною — у моєму телеграм-каналі.

Моя сторінка у фейсбуці

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в тік-тоці