Які вони, хороші дівчата?

Однозначно милі, привітні, поступливі та... слухняні. У них не буває поганого настрою та брудних таємниць, що рвуть душу та висмоктують усі барви з життя. А якщо це не так, то...

Хороші дівчата повинні мовчати.

Аксіома, що не потребує доведення. 

Є сумніви? То йдіть до біса - правда може бути занадто болісною, щоб жити з нею.

Ось і Аліна не змогла - хотіла втекти від свого минулого, родини й самої себе, але мрія виявилася аж занадто химерною - не від усього можна сховатися у чужому місці й позбувшись власної зовнішності.

Страх та ненависть женуть вперед, а доля зіштовхує з тим, хто теж біжить від себе. Тільки як дізнатися хто ховається під  маскою турботливого куратора та просто гарного хлопця? 


Вадим понад усе не хоче розкривати правду тій, що запала в душу, адже точно знає - з монстром, який живе у ньому, неможливо навіть дихати одним повітрям.

Тільки проблема в тому, що без своєї дівчинки більше не може жити.

Історія про біль і зраду найближчих, які шматують душу і точно не залишить вас байдужими

Олеся Найденко

Хороші дівчата

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Єва Райн
19.06.2024, 19:53:21

Оо давно задивлялась на цю книгу) Мабуть, нарешті час почитати)

Олена Блашкун
19.06.2024, 20:00:52

Єва Райн, Дуже емоційна й насичена подіями історія. Однозначно раджу

Інші блоги
✨я три роки на Букнет✨
Вітаю, любі друзі. Сьогодні таки вирішила створити цей запис на своє триріччя на цій платформі. Хоч моя поява тут спершу була в якості читача, та все ж на той час в мене вже була готова моя перша робота і мій експериментальний
Анонс на пристрасть
Продовженню бути! Вони мали зруйнувати одне одного ще в першій частині. Але щось пішло не так. Арія більше не тікає. Після крові, Реммо й пекла, через яке їй довелося пройти, вона повернулася туди, звідки колись так відчайдушно
Коли ситуації повторюються
Чи бувало у вас, що та сама ситуація повторювалась через декілька років? Можливо, стосувалася вона не безпосередньо вас, а рідних, друзів чи знайомих? Коли ти повертаєшся в минуле і розумієш: «так, я пережив це». І наче
Про «зимову зустріч»
Колись, в далекому 2023 році, я вже ділилася цією історією тут, на Букнеті. Проте мені не вистачило сміливості залишити її. Мені постійно здається, що все що я пишу безглузде і нецікаве. Тож, щоразу видаляю навіть те,
Роздуми письменниці
Мені здається, у кожного читача є та сама книга… Після якої ще кілька днів ходиш і не можеш відійти.. Та, де герої стали майже рідними. Де якийсь момент розбив серце. Або навпаки — зібрав тебе по шматочках. Розкажіть,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше