Додано
19.06.24 19:36:21
Які вони, хороші дівчата?
Однозначно милі, привітні, поступливі та... слухняні. У них не буває поганого настрою та брудних таємниць, що рвуть душу та висмоктують усі барви з життя. А якщо це не так, то...
Хороші дівчата повинні мовчати.
Аксіома, що не потребує доведення.
Є сумніви? То йдіть до біса - правда може бути занадто болісною, щоб жити з нею.
Ось і Аліна не змогла - хотіла втекти від свого минулого, родини й самої себе, але мрія виявилася аж занадто химерною - не від усього можна сховатися у чужому місці й позбувшись власної зовнішності.
Страх та ненависть женуть вперед, а доля зіштовхує з тим, хто теж біжить від себе. Тільки як дізнатися хто ховається під маскою турботливого куратора та просто гарного хлопця?
Вадим понад усе не хоче розкривати правду тій, що запала в душу, адже точно знає - з монстром, який живе у ньому, неможливо навіть дихати одним повітрям.
Тільки проблема в тому, що без своєї дівчинки більше не може жити.
Історія про біль і зраду найближчих, які шматують душу і точно не залишить вас байдужими
Олеся Найденко
Хороші дівчата
Олена Блашкун
1158
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, любі друзі. Сьогодні таки вирішила створити цей запис на своє триріччя на цій платформі. Хоч моя поява тут спершу була в якості читача, та все ж на той час в мене вже була готова моя перша робота і мій експериментальний
Продовженню бути! Вони мали зруйнувати одне одного ще в першій частині. Але щось пішло не так. Арія більше не тікає. Після крові, Реммо й пекла, через яке їй довелося пройти, вона повернулася туди, звідки колись так відчайдушно
Чи бувало у вас, що та сама ситуація повторювалась через декілька років? Можливо, стосувалася вона не безпосередньо вас, а рідних, друзів чи знайомих? Коли ти повертаєшся в минуле і розумієш: «так, я пережив це». І наче
Колись, в далекому 2023 році, я вже ділилася цією історією тут, на Букнеті. Проте мені не вистачило сміливості залишити її. Мені постійно здається, що все що я пишу безглузде і нецікаве. Тож, щоразу видаляю навіть те,
Мені здається, у кожного читача є та сама книга…
Після якої ще кілька днів ходиш і не можеш відійти.. Та, де герої стали майже рідними.
Де якийсь момент розбив серце.
Або навпаки — зібрав тебе по шматочках. Розкажіть,

1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОо давно задивлялась на цю книгу) Мабуть, нарешті час почитати)
Єва Райн, Дуже емоційна й насичена подіями історія. Однозначно раджу
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати