Цей допис взагалі не з літературного приводу і звичної оптимістичної позитивної енергії у нього, мабуть, не буде. Нічого веселого тут не буде. Не хочу називати нікого конкретного, тож від всього того, що вирує у моїй голові та кипить у самій крові, скажу тільки меншу частину.
Зараз у моїй області повітряна тривога, підвищений рівень небезпеки. Зовсім поруч чутно вибухи, аж земля тремтить. А з нею моє серце, повне страху за себе саму, але в першу чергу - за близьких. За наше майбутнє. Світло, дякуючи Богу чи хто там оберігає наш родину, дім та мою голову включно, поки є.
Найбільше бажання зараз - порокинутися вранці. Жити.
Я так рідко думаю про те, що можу піти з цього світу занадто рано, не залишачи після себе жодної згадки. І що піду я аж ніяк не зі своєї волі. Сьогодні та зараз саме такий момент. Коли я думаю. І думи мої невеселі.
А ті, хто викликає у мене ці думи, ті, хто винні у страху, що осідає у самих кістках, навіть не підозрюють наскільки сильно я ненавиджу їх. Хтось каже, що не всі вони злі. Що є й добрі. Та я більше не вірю у це.
Усі вони вбивці. І ніхто більше. Просто хтось убиває мовчки, а хтось - кричучи на все горло.
Сижу та тружуся над своїм рукописом, аби відволіктися. Навушник у лівому вусі, слухаю моїх улюблених виконавців. Трохи допомагає. Зараз грає одна пісня, рядки якої і змусили мене написати цей допис.
Я тобі не подруга і не друг.
Я тебе зневажаю щиро, дорога
Або дешева.
Наче живеш в окулярах рожевих.
Ти не помічаш нічого навколо.
Лиш вогник пихатий в очах твоїх жевріє.
Як тобі спиться у ночі?
Коли вікна палають не світлом, а вогнем
У тебе вдома.
Чи ти свідомо
Живеш як метелик одним днем?
Аргументи попелом замело
І тривоги знищили всі паролі.
Вистоїмо усім на зло.
Ну, а ти забувай сюди дорогу.
Навіть не знаю, що саме я щойно намагалася сказати чи донести, але... Всім мирного неба над головою. Бережіть себе.
Санька не буде боятися. І ви не бійтеся.
Фата Моргана переживе цей страх. Переживе цей день та ще купу таких днів. Вона піде з цього світу ще не скоро. І після неї залишиться не тільки згадка. Я залишу по собі багато історій. І історії ці стануть вічними.
Дякую тим, хто захищає мене, моє майбутнє, моє небо. Дякую вам.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСанько, тримайтеся! Якщо буде важко, чи захочеться просто поговорити, то пишіть. Добре?
Зараз доволі складні часи... Навіть не знаю, що й сказати... Позитив? Сміх? Може, він і допомагає відволіктися, але коли це перетворюється на маску, то стає тільки гірше. Тримайтеся! Все буде добре❤
Ви сильна та велика молодець. А книги які цікаві пишите! Все буде добре❤❤❤
Чомусь після прочитання Вашого блогу аж серце заболіло. Ледве не плачу, от чесно. Намагаюсь підіймати іншим настрій, але потім розумію, читаючи таке, що людям окрім сміху потрібна підтримка. Тримайтеся, і не сумуйте. Завжди на зв'язку, якщо виникне бажання написати.
Ви ще довго житимете! Я це обіцяю❤ Молитимусь, щоб Бог зберіг Вас та інших. Все буде добре.
Fata Morgana, О, дякую щиро)))
Ви дуже гарна людина. Я теж буду не соромитися писати, якщо щось трапиться. А якщо взагалі буде сумно, то знайте: у мене напоготові є чайок та цукерочки;) ♥️♥️♥️
Обіймаю вас на відстані! Була я в вашій ситуації, тому дуже добре розумію. Не буду писати свою історію, бо вона така сама як і у вас, як і у багатьох. Ми ще всіх їх переживемо!
Євгенія Вітьман, Це точно! Ми з усім упораємося. А щоб було легше - підтримуємо один одного. Піклуємося та любимо рідних та підбадьорюємо чужих. Дякую за такі теплі відгуки. Залишайтеся зі мною, у мене тут взагалі багато душевного))
Сашенька я тебе дуже дуже люблю і Софію також
Fata Morgana, І ми вас :)
Тримайтеся, Тезко, будьте сильною, а я чомусь впевнена, Ви такою і є. Ми всі, мабуть, такими тепер є. Я завжди затуляю вуха, коли прильоти, тоді мені не так страшно. А ще хочеться просто взяти й заборонити мотоцикли, бо щоразу оті кілька секунд, поки зрозумієш, летить щось чи їде, то капець) Раніше рахувала кількість тривог, а тепер кількість відбоїв. Але ми обов'язково впораємося. Хвіст пістолетом! Нехай Ваша творчість квітне й дарує насолоду для читачів)))
Олександра Чернобай, Дякую щиро. Обіймаю вас, ви теж тримайтеся.
От про мотоцикли це прям точно. Щоночі, коменданська година - не коменданська, взагалі все одно, літають, мов перелякані. А я засиджуюся допізна зі своїми книгами і тоді завмираю у паніці, думаю чи бігти будити рідних та кудись бігти-тікати, а чи то мої однокласнички та інші знайомі так "розважаються".
Олександро, хай з Вами завжди буде янгол-охоронець. На жаль, ми усі вже звикли до тривог та розрізняємо вихід ППО, збиття та приліт((( Лопання повітряних кульок, гучне закривання дверцят авто, гучні звуки змушують не раз стискатися наше серце...
Але саме в такі моменти допомагає книготерапія ))) Створення та читання книг занурює і світ без війни, у час після перемоги!
Бажаю Вам душевної рівноваги (наскільки це можливо) та миру!
Лариса Бондарчук, Як чудово ви зрозуміли мою натуру. Я дійсно трішки занадто чутлива. Емпат. Але лікарі пояснюють це хворим серцем (ну це скоріше просто вроджена вада, ніж прям хвороба). Дійсно часто плачу з усього, будь то книга, фільм, покинуті усіма тваринки чи старенькі люди. Дуже переймаюся іншими людьми, швидко вловлюю їхній настрій. Не можу дивитися новини, бо одразу навертаються сльози. Одного разу переглянула з мамою фільм, документальний, "Довга доба". Сльози текли щоразу, коли я в голос переказувала сюжет тату і сестрам, які таке дивитися відмовилися бо надто тяжке морально.
Короче, трошки важко з цим. Але я впораюся.
Тримайтеся, Сашо. Ми всі в такому страшному стані. І світі. Все буде добре, сонечко. Ви пишіть. Ваші тексти чудові. А творчість допоможе пережити і вижити! Це точно!
Я з вами! Обіймаю. Міцно-міцно.
Лариса Бондарчук, Дякую. Щиро. Справді. Теж обіймаю вас, теж бажаю витримки та побільше нервових клітин. Вони зараз нікому не завадядь. Ще раз дякую вам. Дуже люблю ваші відгуки. Вони гріють серце. І душу.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати