Останні дні передплати!

Вітаю, любі читачі і читачки!

 

Рада вам повідомити, що залишилися останні глави роману “Красень і чудова дівчина”, в понеділок, 10.06., нас чекає фінальний уривок, а у вівторок, 11.06, — епілог!

 

Якщо ви ще не придбали книгу, але плануєте, зараз — найкращий час це зробити з кількох причин:

❤️ Вже майже вся книга викладена, тож якщо любите читати залпом все й одразу, можна починати!

❤️ Коли ж любите читати у процесі, ви ще можете “фінішувати зі всіма”, якщо купите зараз і наздоженете читання за кілька днів, що залишились.

❤️ Зараз дешевше! Після завершення книги її ціна зросте приблизно на 40%. Ймовірно, що навіть зі знижкою книга вже не коштуватиме стільки, скільки зараз.

 

AD_4nXcGR8ZVH3KPSHgBhxuMo0RZ6zCoj2R3NCXeKO1FLDEHYif7GVWLuyAYNCdCjoiof20xDJ6h-jWWKEXTRSRlKSnwjoeRDmtQTWvUKUU3YeoN2ObkGA3Oy6Mx5S7wQ7ZTHg5ovY9IccC8o7NxG6bYbof9VYY?key=Zsd8B8WvCkRKWC0h4t8sTw

 

Уривок з книги:

 

— Хіба ти не хотіла, щоб я тебе вразив?

— Ти вразив вже тим, що обрав мене, — прошепотіла, не відхиляючись від його плеча.

Тадей завмер, важко ковтнув і прислухався. Чомусь саме від цих її слів серце затанцювало у грудях, наче п’яне — штурхаючись у всі боки.

— По-іншому не могло бути. Але обираймо вже морозиво, бо пані продавчиня подумає, що ми тут не купувати прийшли, а якусь виставу показуємо.

Жінка за холодильником розсміялась.

— Ні-ні, на закоханих приємно дивитися. То що будете?

Від стенду вони пішли з шістьма кульками морозива різних смаків — по три у кожному ріжку. І все для Гаїни. Тадей лише дивився, як вона почергово пробує то одне, то інше й мружиться від задоволення. Йому морозива не хотілося, але ще й як сподобалося цілувати її прохолодні солодкі губи щоразу, коли вона скуштувала новий вид.

— Мм, це полуничне дуже смачне… — приговорював. — А шоколадне ще краще.

— Може, ти скуштуєш з ріжка?

— З твоїх губ смачніше.

Вони гуляли центральними вулицями аж доки геть не стемніло. Ввімкнулися ліхтарі, і місто, дражнячи романтикою вогнів, раптом стало не чужим і незнайомим, а саме тим, що треба в цю мить, — своїм, близьким, теплим. Таке воно підштовхувало до відвертості, й Тадей не втримався:

— Як чудово, що зараз поруч ти. Не уявляю, щоб я робив, якби мусив на твоєму місці терпіти іншу.

Іншу. Діану.

— Тоді це не було б моїм місцем, це було б її місцем… Хоча воно ж досі її.

— Ні. Воно лише твоє. Є і буде завжди.   

— Ти віриш у долю? — Гаїна замислилась, на хвилю забувши про морозиво.

— Вірю, але не вважаю її всесильною.

— Якщо подумати, все мало бути не так, планувалося не так. Може, нас вона звела?.. Іноді люди роблять помилки, але доля здатна їх виправити.

— Я гадаю, все навпаки. Все в наших руках. Те, що ми зараз разом, — це наш вибір. Іноді помиляється доля, а люди все виправляють.

— Самовпевнено, — вона ніжно всміхнулась.

— Ти ж сама прочитала по моїх родимках, що я самовпевнений.



 

Запрошую прочитати цю історію тут!

 

********


 

Більше новин і спілкування зі мною у моєму телеграм-каналі.

 

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в фейсбуці

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іра Сітковська
06.06.2024, 21:42:14

Сумно, не хочу прощатися...

Устина Цаль
06.06.2024, 21:43:39

Іра Сітковська, Скоро зустріч з новими героями!

Інші блоги
Повернення у мертвий світ. Заради життя.
А чи буває таке? Книга "Повернення у мертвий світ" https://booknet.ua/book/povernennya-u-mertvii-svt-b459794 автора Ольга Инка https://booknet.ua/olga-inka-u11499242 стверджує, що подібне можливо. Але давайте по черзі. Який він - мертвий
А чи багато серед вас таких, як я?
Зізнавайтеся, чи багато серед вас тих, хто обожнює Домініка Торетто, фільми «Форсаж» та «Три ікси»? Хто любить шалені перегони, круті тачки, небезпечні місії, завербованих таємних агентів і героїв, які спочатку
✨пост подяки ✨
Я тільки сьогодні почала новий роман "Майор для Малої". Давно в голові була ця ідея! І дякую за таку миттєву рекомендацію роману. Це велика підтримка для мене як для автора-початківця! Такі реакції надихають! Дякую,
Вівісектор проти Зламника. Глава 5
Контракт із дияволом, або ласкаво просимо до Патруля! Кажуть, що свобода безцінна. Але Димитрій Вальтер, схоже, має власний прейскурант. І Данаїл щойно переконався, що потрапити до рук Вівісектора — це ще гірше, ніж опинитися
Осінь чи Різдво?
Листопад — це такий собі місяць роздоріжжя. Для когось він пахне мокрим листям, дощем і холодом, що пробирається під пальто. Це туман, який огортає голі дерева, що немов вирушають на вічний спочинок. Сіре небо, калюжі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше