Новинка !!! фрагмент для ознайомлення;)

Назва "Назавжди моя"

— Дядько... Божечки що ж ти накоїв - крик Злати привертає нашу з Яром увагу , що вона тут робить. Чорт . Нас ніхто не повинен був побачити .

Я дивився на закривавлене тіло людини , яку все своє свідоме життя вважав рідною , а тоді переводжу погляд на неї .Це все так невчасно, адже у нас майже получилось .Дідько , потрібно було малій дурі зайти сюди . Та це не дивно , старий так хотів жити , що верещав мов різний . Дивно як охорона ще сюди не приперлась , але можливо їм сподобався напій із не снодійним. Іншого виходу немає , вона має повернутись з нами у Дніпро , адже по легенді саме там ми зараз перебуваємо. 

— Яр , хапаємо її - стальним тоном карбую кожне слово, дівча блідне та намагається втекти . Та у тебе не вийде сонечко, за декілька секунд вона опиняється у мене в руках , я сильніше притискаю Злату до себе.

Її запах швидко заповнює все навколо , вона дуже приємно пахне . Так не про то думаєш Змій, тепер я повноправний глава цього збіговиська ідіотів .Дівча намагається вирватись , і за це одразу ж отримує ляпас по сідницях. 

— Марк , мій батько вб'є тебе, але якщо відпустиш я буду мочати , чуєш? - тільки мені її слова до одного місця, її батько також поплатиться за все , і Злата мені в цьому допоможе .

Як вам початок?)