Перша субота літа… Знижка!

Вітаю, любі читачі і читачки!

 

Сьогодні перша субота літа 2024, і в такий день я не могла обійтись без знижки на роман “Десята ранку в першу суботу літа”! Скористайтеся нагодою придбати, якщо ще не читали!

 

gZZ0e89gB1Rl9B_se8SeTg_4ivj5LiZtyFZr_P56tVUPT1voMG48Zt2EjDYY3uovVXaD5uMQcW7pr_huR8-QvDIdIwEFelrdA2Cme5pI8m4VIv_7hqfjcdqbygsCtrZTJTQFU3DGoTBTNANj88eWT24

 

Анотація:

Вона виросла у нього на очах. З дитини стала дівчиною, і саме він зробив її жінкою. У них було лише літо. Одне, друге... Восьме.

Його покличуть мрії, а її — дорослість.

Чи стане ця історія коханням усього їхнього життя? Або ж залишиться теплим літнім романом, який минув?

 

Уривок з книги:

— Ти впевнена, що хочеш цього? Буде боляче.

— Впевнена.

Біль — це лише розплата за щастя, яке йому передувало або яке настане після нього. Мені однаково боліло б, адже ми випили вже багато щастя, і я готова була заплатити більшим болем за тепло, поцілунки, обійми, які отримаю у два найближчі місяці.

Ніл поклав долоню на мою потилицю, притягнув мене сильно й поцілував.

— Як ти хочеш провести цей час?

Ми завжди робили те, що вирішував він, тому цього разу я могла покерувати, зробити наші зустрічі такими, як захочу сама. Натомість я просто знову віддала кермо в його руки.

— Навчи мене всього. Будь зі мною. Багато. Робімо все, чого хочеш ти, але разом, спільно, близько. Не відпускай мене від себе. І не відштовхуй, добре?

— Хіба я колись тебе відштовхував?

Ніколи. Ніл ніколи мене не відштовхував, навіть тоді, коли це слід було зробити.

— Ще ні. Але настане час, і відштовхнеш.

Кутики його губ ледь-ледь припіднялись. Він зазирнув мені у вічі й пообіцяв:

— Не відштовхну, хай би що. Я не маю сил тебе відштовхнути. Якби мав — зробив би це тоді, о десятій ранку в першу суботу літа. Тепер пізно.

За п’ятдесят метрів люди збирали полуниці, трактор на лугу тюкував сіно, сонце над нашими головами безсоромно визирало з-за хмари і витріщалось, а ми цілувались як навіжені. Ніл вклав мене спиною прямо на незабудки, вони пручалися під моїми ребрами, горнулися до мого волосся.

— Що ти робиш? Прямо тут? — засміялась я, коли змогла відібрати в нього свої губи.

— Злякалась? Тоді пішли в дім.


 

Читайте книгу тут!


 

Нагадую:

 

Найсвіжіші новини, опитування, подарунки, спілкування зі мною — у моєму телеграм-каналі.

 

Моя сторінка у фейсбуці

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в тік-тоці

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Оксана Кіс
01.06.2024, 22:29:08

Якраз наполегливість ,цікавість Вікторії зробили свою справу .Саме тим і привернула увагу Ніла до себе ,і він вже не мав сили і не хотів її відштовхувати.Вона взяла його своєю харизмою♥️♥️♥️

Устина Цаль
02.06.2024, 15:27:02

Оксана Кіс, Так, з його боку це був довгий процес прийняття її і своїх почуттів, але від її наполегливості не встояв)

avatar
Іра Сітковська
01.06.2024, 12:40:20

Наполегливість Вікторії все ж перевищувала, на мій погляд! Ніл занадто довго зволікав,думав, сумнівався))))

Показати 5 відповідей
Іра Сітковська
01.06.2024, 21:35:58

Устина Цаль, :)

Інші блоги
Рубрика: "Книжкові паузи"
Ще одна книга у рубриці. Я занадто старий для цього… автора khodak andrii. Демон Ветустус прийшов у світ людей, щоб посіяти хаос, але з жалем зрозумів: ми чудово справляємося і без нього. Ця книга — темна сатира
Новинка: дарк-роман від Арії Щульц
Дорогий читач, ти вже тут. У темряві, де пульс б’ється голосніше за совість? Якщо тобі 18+ і ти готовий ковтати отруту маленькими ковтками, ласкаво прошу . Тут немає героїв. Тільки хижаки, які вдають закоханих, і жертви,
Пауза та вигорання
Всім привіт, я перестала публікувати нові розділи до своїх книг, бо відчуваю зараз апатію, самотність, вигорання мені нічого не хочеться тільки лежати й гортати Reels, я борюсь із цим, але нічого не виходить, тому, хочу щоб ви
На кого їй сподіватися?
Коли ми читаємо книгу, то підсвідомо бажаємо героям усього найкращого. І якщо це юна леді в біді, нам хочеться, щоб її хтось урятував і щоб серед усього цього жорстокого світу знайшовся хоча б один благородний чоловік, який
розпусні думки
Магда вийшла з будинку й увійшла до університету. Вона спробувала подивитися на все з новим поглядом але зіткнулася з Артемом Димовським який з зацікавленим поглядом розглядав її повернення до рідних стін. А я не думав
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше