Хвилююсь, сильно.

В мене тремтять долоні і трохи плутаються думки, бо це моя перша дилогія на Букнет. І от опівночі на вас чекає одразу п'ять глав від Ліри, щоб завтра ми змогли продовжити вже з новою частиною - ОБИРАЮ СЕБЕ.

Молодіжка виявилась складною штукою для мого емоційного стану. Не люблю підлітковий вік в тому вигляді, яким він був в мене. Занадто складно, занадто проблематично, а ще гормони і емоційні спалахи, неадекватна поведінка.

Сльози, драма, невзаємне кохання.

Та все це мало бути, так?

Образ Ліри мені близький. Вона поєднує в собі всі ноти жертовності, нелюбові до себе та страху жити так, як хочеться тобі.

Це так розповсюджено!

Коли люди діють згідно чужих рамок, установок, намагаються всім догодити, бути хорошими, правильними, утискати себе до розмірів дрібної клітинки в зошиті суспільства. Щоб не виділятись, щоб бути гвинтиком системи.

Здаватись, а не бути.

Та схоже на те, що в Ліри ще є шанс змінитись на краще. І певною мірою вчинки Славка їй в цьому допомагають. Хіба ні?

Залишається тільки сподіватись, що вона наважиться не боятись. І почнемо розуміти Святослава... Ви вважаєте його козлом, що дуже логічно в цій ситуації, але я просто обожнюю трансформацію поганих хлопців в тих, хто вартий уваги.

Опівночі тут https://booknet.ua/book/obirayu-tebe-b424901

А завтра о 20:00 старт другої частини, любі!