Вітаю, друзі:))

Сьогодні рік, як я відкрила свою першу передплату:)) Це було хвилююче для мене, й я досі вдячна всім тим, хто придбав ту передплату і всім, хто продовжує мене підтримувати, купуючи вже завершені книги:))
Ні, та книга не стала бестселером й ніяких рекордів не встановила)) Але ви все ще можете допомогти їй набути такого статусу))

Книгу "Душа середньовічного замку" сьогодні, 20 травня, можна придбати зі знижкою:) Якщо ви ще не знайомі з чарівним світом драконів Котіарн, то запрошую у подорож:))

– «Ласкаво прошу у мій замок!» – перше послання, неначе розчинилося у повітрі.
– Дякую, – одними губами промовила я. О такої… 
– «Я чекав на тебе, Олександро!» – друге послання з’явилось на стіні.
– Мене? – знову подумки запитала я. І відповідь не змусила себе чекати.
– «Так».
– Містика якась, – вже в голос сказала я.
– «Ні. А може й так», – відповів мені замок.
– Що ти таке?! – спитала я вже в голос. Мене почала охоплювати паніка, але я не могла рушити з місця. Не могла покликати друзів. 
– «Мешканець цього замку», – знову на стіні з’явилась строчка.
– Хіба таке можливе? Тут вже, мабуть, років сто ніхто не жив, навіть дослідники тікали… – тихо питала я, опустившись на підлогу. Сил стояти більше не було. Голова йшла обертом.
– «Можливо, бо це я всіх проганяв!» – ще одна строчка з’явилась на стіні.
– Але чому? – не могла зрозуміти я.
– «Цей замок – мій!» – ще одна строчка остаточно збила мене з пантелику.
Я більше не могла витримувати цей кошмар. Зі стінами я ніколи ще не розмовляла. Та ще й з манією власника. Ні як нормальна людина, ні тем більш як історик та археолог – цього пояснити та прийняти я не могла. Мирослава має рацію – не можна сидіти за компом по ночах. 
– Друзі! – вигукнула нарешті я.
– Щось трапилось? – озвався Дмитро.
– Мені потрібна допомога!
Остання строчка ще не зникла, я дуже сподівалася, що друзі її теж побачать, що це не моя фантазія.
 

Крім того, моя книга "Магія кохання" наближається до фіналу, й вже в неділю буде завершена. Якщо ви відкладали покупку передплати, то поспішить, адже ціна стане вищою!

Я зачинила двері свого кабінету та попрямувала на кафедру. Цікаво, що він замислив? Що то за секрети з’явилися у Всеволода? 
Як тільки я опинилася на кафедрі та постукавши увійшла всередину, то відчула як двері за моєю спиною гримнули. В приміщенні панувала напівтемрява, а біля вікна хтось стояв. І це був не ректор. Моє серце від хвилювання розігналося до шаленої швидкості, а із голови повилітали всі думки.
– Відьмочко, ну, чого завмерла на порозі? – почула я до болю знайомий голос свого коханого.
– Дерріле? – здивувалася я, намагаючись відновити нормальне дихання та здатність тверезо мислити.
– Дивлюся, ти не рада мене бачити?
– Я дуже рада, тільки я не… – я не встигла договорити фразу, як опинилися у міцних обіймах свого красунчика. 

Крім того, сьогодні діє знижка на інтригуюче фентезі Кристини Асецької "Обманутий перевертень". 

Не забудьте підписатися на мої сторінки, щоб нічого не пропустити:)))

Букнет, Фейсбук, Інстаграм, Пінтерест, Телеграм, YouTube, TikTok, Threads