Друзі, сьогодні на Букнеті з'явилась двадцята (і крайня з написаних наразі) глава мого роману "Дзвонять дзвони".

Сказати, що він аж такий популярний — означало б собі дуже полестити. І воно не дивно. На таку тему (а книга присвячена сучасним подіям, які передували 24.02.2022) зараз мало хто хоче щось читати.

Та в книги з'явилось кілька відданих постійних читачів (причому з числа авторів, що ще вдвічі приємніше). А значить — вона вже писалась не дарма. Моя щира вдячність Тетяні Овічінніковій та Єві Ромік за рекомендації та коментарі, та всім іншим — за вподобайки, додавання до бібліотеки та інші прояви уваги до цього твору. Ваша підтримка була для мене дуже важливою.

До 100% готовності книги залишилось написати ще десь з десяток розділів (тобто, твір наразі завершений приблизно на дві третини). Складно сказати, коли я зможу закінчити роботу над ним. Адже маю на службі семиденний робочий тиждень, а можливість присвятити хоча б кілька вечірніх/нічних годин творчості залежить від обстановки, яка на даний час... трохи така собі. Однак буду пробувати, і, як тільки щось вийде — викладатиму. 

Колегам-авторам — натхнення та успіхів, читачам - приємного читання, і всім, друзі — бережіть себе, тримайтесь, не втрачайте віри і надії на краще. Борімося - поборемо!