Ідеальна жертва пластикові спогади

Ітак, вже завтра стартує моя нова книга, але ця іторія вже знайома моїм читачам, і я сподіваюся, зробити с цього психологічний роман, в цій книзі буде більш розкрита історія головних та другорядних героїв, їх минуле та життя, ви зможете більш детально зрозуміти персонажів та чому вони зробили такий вибір.

А для тих хто не читав, хочу познайомити вас з цією неймовірною книгою.

"Це не кохання." - голосно кричала вона, щодуху тікаючи від нього, маленька й беззахисна, вона мчала щодуху, але й цього було замало, все ще замало, в неї не було ні імені, ні життя, вона просто існувала, просто проживала день за днем, замкнена в клітці, й молячись прожити так бодай ще один день. 
У той час як вона бігла, він ішов, високий, худий і спокійний, він знав, що наздожене її, знав, що зараз схопить її за довге волосся і потягне за собою, знав, що вона чинитиме опір, кричатиме, він знав, що, не витримавши, він вдарить її, зніме зі штанів шкіряний ремінь і зв'яже її худі руки, просто в цьому лісі, повалить на землю й невпинно завдаватиме їй ударів, першою-ліпшою гілкою, яка здасться йому підходящою, і вже втомлене тіло, яке не чинило опору, він візьме на руки й потягне назад, до будинку, проносячи його довгими коридорами, він віднесе її до підвалу, прив'яже, вколе чергову порцію якоїсь гидоти, від якої вона проспить кілька днів, а він оброблятиме її рани й міцно притискатиме її тіло. Він знав, що все буде саме так. Однак. 
Дівчинка, яка бігла щодуху, вирішила, що не здасться так просто, ні цього разу, і нарешті, добігши до траси, вона відчула, що впоралася, у неї вийшло, перший раз за 10 років, вона до неї добігла, вона пам'ятала цю трасу, нею разом із матір'ю, коли їй було всього п'ять, вона їхала до чоловіка, вона не знала, хто він і навіщо вони до нього їдуть, але вона була з мамою, вона довіряла їй, і навіть не думала, що рідна мати сама віддасть її в те пекло. 
Чоловік, який усвідомив, що вона вже зайшла так далеко, як ніколи, був особливо злий, він не розумів, чому вона так чинить, чому кидає його, адже він кохає його, і зараз, коли вона біжить трасою вздовж дороги повз проїжджуючу машину, яка зупиняється, а жінка, яка виходить, з блідим вираз обличчя, запитує в дівчинки, що з нею сталося, швидко запихала її в машину й відвозила геть. 
Вона втекла. Кинула. Зрадила. Залишила його одного. Дрянь. 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Інга Симоненко
15.05.2024, 13:24:29

Коментар видалено

avatar
Інга Симоненко
14.05.2024, 21:40:54

Чекаю коли вийде книга

avatar
Алех Кет
14.05.2024, 17:44:00

Читала вашу книгу, і бачучі що буде така одночасно нова та стара історія я приємно вражена буду чекати, щоб прочитати

Катя Андреева
14.05.2024, 21:38:52

Алех Кет, Дякую за ваш відгук

avatar
Камі Мир
14.05.2024, 20:00:09

Читала цю історію. Хоч я і не прихильник цього жанру, але ця історія мені дуже навіть зайшла. Тримала у напрузі до останньої миті

Катя Андреева
14.05.2024, 21:38:41

Камі Мир, Дякую за ваш відгук

Інші блоги
Talis est Obsessio: вечеря і таємниці✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels – Не кажи, що теж хочеш запалити на танцмайданчику? – Я ще замало випив…і, вочевидь,
Ще більше чоловіків (оновлення Порталу).
Опівночі в «Порталі у Гріх» ми разом із нашою читачкою потрапимо до магазину СОЛОДОЩІВ техніки. Мії потрібен був браслет, той що смартфон, тому Кейн покірно відвіз її до крамниці, про що вже скоро пожалкував. А потім
Містхейвен ☆нові герої☆
Привіт, містхейвенці ♡ ​Тримайте чуттєві візуали Джун та Шона! ​Вона — вогонь, що яскраво палає на своєму шляху. Він — повітря, яке дає їй дихати й розпалює ще дужче. ​Діліться, як вам візуалізація? Потрапили
Барви посеред темряви ✨
Зловив себе на думці, що вже другий рік поспіль під час Гелловіну мене тягне до творчості Енді Воргола та стилю поп-арт (☆_@) Чому в період, коли треба надихатися містичним туманом, мінливими тінями та створювати
Довідник з колонізації Марса — завершено!
Перший довідник циклу «Посібник із захоплення Сонячної системи» офіційно дописаний. Ми пройшли шлях від першої посадки й питання «де тут взяти воду?» до міст під куполами, власної економіки, культури, дітей,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше