Яке ваше ставлення до невичитаних текстів?
Вітаннячка, мої любі! Довго я виношувала в собі цю тему й вирішила таки описати її, хоча переймаюся тим, що мене за мою думку, ймовірно, осудять. Так сталося, що я вже третій рік освоюю професію редактора, ба навіть більше — встигла ним попрацювати на фрилансі. Часто доводиться редагувати художні тексти, тож я майже автоматично виявляю в тому, що читаю, помилки (хоч і не всі, бо шлях навчання ще не до кінця пройдено). Одне діло, коли це стається в контексті роботи, інше — коли намагаюся відпочити, знайшовши забуття у книгах. Другий варіант особливо засмучує, бо інколи справді цікаві історії написані так "криво", що просто боляче їх читати.
Я не кажу, що мої тексти ідеальні — ні! Найперші особливо потребують додаткової вичитки (і колись у мене дійдуть до цього руки), одначе я старанно здійснюю принаймні два етапи редагування, щоб уникнути небажаної тавтології, росіянізмів, канцеляризмів чи кальок і перевірити наявність усіх необхідних розділових знаків. Для мене письменництво — це надзвичайна відповідальність, і я хочу справляти гарне враження. Саме тому під час написання книг активно послуговуюся різними словниками й часто звертаюся до правописних правил (хоч об'єктивно розумію, що й цього не достатньо, адже людський фактор не забрати). Я щиро піклуюся про "чистоту" своїх творінь, навіть занадто. Через це останнім часом дуже складно щось читати на Букнеті. Я бачу чимало невичитаних історій із грубими помилками й просто не можу не звертати на ці недоліки увагу, як робила це раніше. Читач у мені плаче та мріє про те, щоб винайшли артефакт, здатний вимикати "редакторську" увагу, бо в мене самої це не виходить. Якщо в когось схожа проблема, прошу поділитися порадами, як із цим нетиповим "нечитуном" можна впоратися. Цікаво послухати вашу думку з приводу невичитаних текстів)) Можете поділитися досвідом, як самі їх редагуєте.
І я в жодному разі не хотіла цим блогом зачепити чиїсь почуття. Просто інколи здається, що деякі автори несерйозно ставляться до своїх творінь або не поважають читачів, і тому не стежать за тим, що пишуть. Чи то просто я надто вимогливий читач із надмірною пристрастю до перфекціонізму. Розумію, що філологічну освіту тут має далеко не кожен, але ж у мережі є автоматизовані редактори, які безкоштовно допомагають зробити текст кращим. Чому б не скористатися ними? Для мене якість — це великий показник відповідальності. Хто шукає — той завжди знайде вихід.
Бажаю усім вам якнайбільше цікавих і грамотних історій!
24 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНе лякайте так людей, бо зараз добрий десяток авторів повидаляють свої акаунти через те, що не можуть впоратися з правописом)) Всі навчаються, але кожному наука по-різному дається. Кожен пише як може, так воно є і буде. Багато видатних письменників були безграмотними, але це не завадило їм стати відомими діячами у історії мистецтва))
Наталка Черешня, Навіть в думках такого не було)) А ви Черешенька:))
До невичитаних текстів як читачка ставлюся вкрай негативно, адже читання - це насамперед насолода, відпочинок, а не блукання в хащах якихось незрозумілих лексичних та граматичних конструкцій, коли автор просто пропустив текст через гугл-перекладач і все, крапка. Як то кажуть, далі най ся робить воля Божа. Щоб прочитати такі опуси, треба добряче поморочити голову та розв'язати ребуси зі слів. На жаль, я натрапляла на такі романи, і, попри, може, й цікавий сюжет, вирішила не мучитися та не читати такого автора взагалі. Звісно, не кожен у нинішніх реаліях може оплатити працю редактора чи коректора, але ж тепер є досить багато платформ для самоосвіти та й правопис у вільному доступі. Можливо, у мені говорить ще й філолог, не знаю, проте я за повагу до читача.
Yaryna Klymets, Дуже приємно читати такий свідомий коментар! Дякую за Вашу думку — вона цінна! Підтримую кожне слово))
Мене помилки не надто дратують, якщо сюжет дійсно цікавий. Особливо якщо книга у вільному доступі. Якщо ж це платний твір, невичитаний текст сприймається інакше. Це ніби гарна сукня, яку ти купила та принесла додому, та виявила нитки що стирчать та криві шви… неприємно та трохи образливо.
Вікторія Кшивак, Дотримуюся такої ж думки, хоча кожен свій твір намагаюся вичитувати однаково.
Я перечитала сотні книг і видатних авторів, і ноунеймів. Звісно, що помилки відволікають від тексту, але не настільки, щоб кидати текст. Я дочитувала всі роботи які відкривала. Так, були відверто погані, але то ну прям новачки були. Перевірити свій текст не важко, важко глянути на нього з боку, отримати перші коментарі, і тільки тоді автор розумітиме, що є сильними чи слабкими сторонами в творі. Редагувати самому - можна, але якщо це власний текст, то око замилюється і деяких помилок просто не бачиш. Наразі коректура, редактура та вичитка вартують коштів. Давайте порахуємо твір 300 тисяч знаків ( а послуги від 20 грн за 1 тисячу). Я не кажу робити помилки у творах чи не виправляти їх. Я кажу, що має бути лояльність. Можна увімкнути сноба і сказати, що це неприйнятно, але камон, люди, ми в інтернеті, тут кожен може публікувати результати своєї творчої діяльності. Класно, коли можна знайти собі редактора не за всі гроші світу, але здебільшого автор справляється самотужки. Всі ми люди і від помилок не застраховані, бо на світі немає нічого ідеального.
Коментар видалено
Вітаю) не завжди вдається зробити текст безгрішним, але намагаємося щоб помилок було мінімум)
Vladyslav Derda, Цілковита безгрішність і не є можливою))
Для мене редагування - це біль. Я теж за грамотні тексти. Свої книги я редагую по главам перед публікацією й потім ще раз вже цілком написаний текст. Знайшла для себе ще помічника: https://languagetool.org/uk. Цей сайт мої додаткові очі, він бачить те, чого я не бачу)) Хоч теж не всі помилки він розпізнає.
Але одруківки, якісь банальні помилки, типу "вона пішли", части проглядаю й вони залишаються(((
І коми. Вони так само живуть власним життям.
Зараз намагаюся потроху редагувати свої старі твори. Вірю, що поступово покращу всі свої книги))
І дуже вдячна всім читачам, які вказують на помилки в тексті))
Анна Мавченко, Дякую, спробую:)
Підписуюсь під кожним Вашим словом і дуууууже дякую Вам за сміливість підняти цю тему. У мене аналогічна "проблема", хоча я й не філолог - спотикаюсь на безграмотних текстах, русизмах, неправильно побудованих реченнях тощо. Вважаю це неповагою до читача, бо фізично боляче читати усе це. Часто саме через безграмотність автора кидаю читати, бо око починає сіпатися. Я, як і Ви, спочатку пишу у ворді, тоді перечитую текст, редагую, через кілька днів перечитую знову, бо для мене важливо грамотно і красиво побудовані тексти ))) Так, помилок не уникнути, бо в себе їх побачити досить важко, проте помилки здебільшого автоматичні - букви міняються місцями ))
На таких авторів, як Ви, з радістю підпишуся і ласкаво прошу до свого літературного Всесвіту ))
Анна Мавченко, )))
Дуже актуальний і своєчасний пост. Ще й корисним для мене виявився , бо знайшла тут нових людей, з якими хочу спілкуватися. На вас підписуюсь однозначно, бо підтримую на всі сто.
Помилок дуже не люблю, стараюсь позбутися всіма силами, хоча коми у мене живуть своїм життям)) Безграмотних авторів добровільно не читаю. Інколи трапляються на марафоні рецензій, тоді для мене це мука. Відверто не розумію, як можна очікувати гарного сюжету від людини яка не вміє викладати свої думки і не поважає читача. Коли читаю, мені впадають в око не лише граматичні помилки, але й логічні, і ті, що походять від елементарного невігластва. А ще для мене показником є те, як людина реагує на зауваження. Якщо відстоює свої помилки ледь не зі зброєю, то там повний безперспективняк )))
Анна Мавченко, О, так. Анотація це взагалі перше, на що дивишся. Вчора звичайна анотація спонукала мене на написання розгорнутого відгуку поза марафоном. Знайшла чудового автора!
Я трохи боюся виступати тут моралістом, бо сам далеко не безгрішний - тексти викладаю без редактури (окрім власної), і читачі часом знаходять в них помилки, за що я, до речі, їм завжди вдячний. Та є певна межа між окремими помилками та відвертим пофігізмом (ситуацією, коли автор навіть не намагається вичитати текст, і не переймається через це). Якщо йдеться про останній випадок, то такий текст я навряд захочу читати, і не рекомендував би колегам їх викладати, бо хороша задумка може безславно загинути і втратити читачів у тому морі описок.
Володимир Забудський, Я не знаю, чи всі з тих «колючих» текстів, на які я натрапляла, були вже вичитані. Автори про це не попереджають. Одначе найчастіше траплялися помилки з використанням росіянізмів і неправильно вжитих дієприслівникових зворотів, а ще проблеми з розрізненням тире й дефісу, відсутністю звертальних форм імен, використанням російських прізвищ (на кшталт Капронов чи Алєксєєв), а також російських фразеологізмів… Авторам, які самі редагують свої твори, я не раджу покладатися тільки на свої знання, бо вони в нас не ідеальні. Краще потратити зайву годинку та скористатися словниками (так можна дізнатися, наприклад, що «винятково» ніколи не вживають у значенні «тільки», що «даний» — у жодному разі не означає «цей», і що сталий вираз «з точки зору» є прямою калькою з російської, як і звичне нам «до прикладу»…). Я в жодному разі цим коментарем не хочу нікого повчати чи образити. Даруйте, якщо раптом перейшла межу. Просто хотіла всім цим сказати, що не розумію, де закінчується межа між незнанням і лінню, тому однозначно відповісти на Вашу заувагу складно.
Книжки з купою помилок — це мій особистий біль. Я навіть в паперових книгах їх знаходжу, що вже казати про онлайн! Так, я стараюся ігнорувати їх, якщо сюжет цікавий, але все одно неприємно. Автори квапляться опублікувати розділ, щоб не втратити увагу читачів і плюють на якість тексту. Дуже сумно і неприємно, адже це не так важко і не так багато часу займає перечитати розділ і виявити хоча б якісь описки і найголовніше — перевірити чи всі звертання стоять у кличному відмінку. Ігнорування кличного відмінку (у більшості авторів, на жаль, він є тільки частково) — найпоширеніша помилка авторів. І вона дратує більше за описки і росіянизми (тут я з розумінням ставлюся, бо знаю, як важко викорінювати їх з мови, коли все життя спілкуєшся двома мовами одночасно). Я завжди перечитую новий розділ перед публікацією. Для мене це суворе правило. Наприклад, перечитати текст розміром у 5000 знаків в мене займає 15 хвилин і це небагато, зате рятує від помилок. Сумно, що багатьом на це плювати, особливо, коли так поводяться комерційні автори.
Анна Потій, Згодна з вами. Мені траплявся текст, коли через кількість помилок не можливо було вловити зміст, і інтерес до тексту знижується (
Перечитую перед публікацією главу, потім перевіряю її на сайті "Мова - ДНК нації". Коректорка, яка працювала над друкованими книгами, хвалила, що в мене небагато помилок у тексті. В основному проблеми з комами. Теж вважаю, що потрібно прагнути ідеалу, але він коштує дороговато)))
А ви займаєтесь коректурою? Чи поки лише навчаєтеся?
Богдана Малкіна, Так, авжеж! Інстаграм: anna__okh
Тг: anikkkass
Звісно, текст має бути досконалим. Так, не всі досконалі, але немає нічого неможливого, якщо працювати над цим. Мені дуже хочеться давати своїм читачам не тільки гарну історію, а ще й охайну, грамотну, адже саме з книг читач чогось вчиться. Іноді кажуть, що я занадто вимоглива до себе, але саме так я вдосконалююсь. Я поважаю свого читача, тому й працюватиму над своєю творчістю. Дякую що торкнулися цього питання.
Лариса Бондарчук, Щиро дякую))
Невичитаний текст - то неповага до читача.
І ще я досі не розумію, як можна викласти сирий текст, а потім радикально правити, часом змінюючи навіть сюжет. Для цього чернетки є.
Анна Мавченко, О, на жаль, це трапляється нерідко.
Чесно кажучи, я теж не люблю, коли автори не якісно вичитують свої тексти. Таких творів зараз безліч, на жаль. Але я одразу кидаю такі читати. Бувають, звичайно, помилки через неуважність. Ось на таке увагу не звертаю, бо це людський фактор. Бувають занадто прості тексти, без описів, або персонажі прісні... Напевне, мене це більше відштовхує, ніж пропущена кома)Ну і ще не люблю занадто прості тексти. Таких зараз дуже багато...тут теж одразу мимо...
Eva Lukyanova, Як і я)) Люблю заплутані сюжети зі складним світом, інтригою, склом, таємницями, зрадами… Особливо непередбачувані кінцівки, бо сама таким бавлюся))
Повністю підтримую. Не можу читати текст з купою помилок або сирий. Теж працювала раніше редактором)
Кеті Рід, Тоді й Вам можна «поспівчувати»))
Цілком з вами згодна. Вважаю що не можна видавати читачам сирий текст. Так, розумію що читачі чекають, але видавати текст з купою помилок, то занадто.
Сама пишу у воді, і по декілька разів вичитую, хоча і після цього знаходжу в готовому тексті помилки.
Авторів з невичитаним текстом читаю рідко, лише коли там ну дуже захопив сюжет.
Вам співчуваю, адже будучи коректором вам видно помилок навіть більше ніж іншим(
Надія Філіпська, Дякую за те, що поділилися думкою! І співчуття приймаю)) Вчуся тепер по-новому дивитися на книги й ігнорувати свій внутрішній професійний поклик.
Я скажу як читач, а не автор. Раніше я ще могла почитати криві тексти, перекладені через гугл, де стають на шкарпетки, а не на вшпиньки, де купу помилок і навіть не завжди розумієш, що автор хотів сказати. Але зараз я ціную свій час і своє задоволення і коли починаєш пробиратися через неграмотний текст, який не можеш зрозуміти, то я кидаю таку книгу. Іноді так і хочеться запитати: невже важко зайти у словник, а не просто в гуглі перекласти, який часто не знає нормальних українських відповідників. І теж вважаю, що зовсім не вичитані тексти – то неповага до читачів.
Анна Вовік, Дякую за Вашу думку! Сподіваюся, автори, яким справді варто, дослухаються до неї. У мене теж був досвід прочитання книги, якої я реально не розуміла. То були найжахливіші та найабсурдніші 70 сторінок у моєму житті. Вже не пам'ятаю автора й назву історії, однак я навіть не підозрювала, що можна так погано писати. Зараз навіть і не згадаю, навіщо взагалі дочитувала ту "бурду", однак досвід був цікавий))
Я напевне той автор, в якого невичитка тексту кульгає дуууже. І ви цілком праві, текст з помилками - кров з очей у читача.
Аліна Скінтей, Мені подобається Ваша пропозиція про співавторство. Обов'язково над цим подумаю (власне, вже давно в перспективі замислююся)! І дякую за хороший відгук про мою творчість — дуже приємно!
Інколи немає часу вичитувати тексти досконально. Грубі помилки – це, звісно, неприємно, а ось на дрібні описки не варто звертати уваги, як на мене. Якщо є лише дві години на один розділ, то фізично немає часу ловити усі помилки, бо ж читачі чекають на продовження. Краще вже вичитати текст після написання, якщо буде бажання… Хоча я дуже намагаюсь, навіть прошу, щоб мені на них вказували, якщо хтось помітить… Онлайн редактори мені не подобаються. Вони не люблять складних речень, я от їх люблю.))) Та, звісно, у кожного свій погляд на гарний текст. До того ж я лише рік пишу українською мовою, тому дійсно трохи складно… Чужі книги я тут не читаю -- немає часу...
Анна Мавченко, Підтримаю Вас щодо пауз. Можна написати книгу у ворді, хоча б половину, відредагувати її, а тоді потроху публікувати на Букнет і паралельно дописувати.
Оком я завжди помічу помилку, але чіплятися до цього не буду. Письменник — це людина, яка чує сотні, тисячі голосів у голові. Головні герої сперечаються, як далі їм поводитись, другорядні герої нагадують про власне існування, і я вже мовчу про нескінченні описи природи та атмосфери навколо. Письменники витрачають десятки годин, щоб народити історію. Письменник — не редактор. І не маркетолог. І не художник. Нам доводиться бути "і швець, і грець", бо така сучасна роль. Але зневажати роботу письменника через те, що він поганенький редактор я б не стала. Головне, щоб історія мала свій темп та зацікавлювала читача, навіть, якщо інколи герої зустрічатимуть "кАрову" умовно :)))
Анна Мавченко, Навзаєм ♥️
Розумію вас. Рецепт простий: не читати тексти на Букнет...))) Бо якісні роботи тут віднайти задача з зірочкою. Якщо око тіпається з перших речень, я такі тексти не читаю.
Анна Мавченко, ❤️❤️❤️
Я таких авторів намагаюся обходити стороною, бо якщо напишеш про помилки, які аж кричать, то тебе віднесуть до числа хейтерів)))
Зрозуміло, що ми не ідеальні та можемо помилятися, а одруківки - окрема халепа, але коли автор сам пише, що я не редагував, коли знайдеться час, тоді, може, щось виправлю, то, на мою думку,авторський шлях у нікуди.
На Букнет є чимало авторів, які пишуть якісно. Але є й такі, які зухвало заявляють, що їх текст ідеальний... але, коли почитаєш, то відразу починає сіпатися око, бо твір відверто провальний через купу помилок, через які перечеплюєшся щоразу
Alesia, *Важко зітхаю й підтримую все, Вами сказане.
Власне, обурення таких зухвалих авторів я й чекала, проте тут зібралося чимало свідомих людей, що дуже тішить. Дякую за Вашу думку!
Звісно читати чисті грамотні тексти то дуже приємно. )) Я перед викладкою стараюся перечитувати та пропускати текст через редактори. Але однаково помилки вилазять((. Це засмучує, але думаю не писати теж не варіант, може коли доросту до редактора) зараз письмо більше для душі. Тому я постійно стараюся читати нових авторів)), набираюся в них досвіду:)
Анна Мавченко, Дякую і вам успіхів навзаєм))
Дуже негативно ставлюся! Це неповага до читача, якому, думає автор, напевно, "і так зійде".
Якщо вже взявся за цю справу, то мусиш бути кращим. Прагнути вдосконалювати тексти на різних рівнях. Це важка праця. А працювати багато не кожен любить))
Не згодна з попереднім постом, де вказано, що дрібні огріхи можуть бути.
Не можуть!
Ви ж не любите їсти їжу, де насипано чогось несмачного?
Це моя думка.
Дякую, Аню, що зачепила це питання)))
Лариса Бондарчук, І Вам дякую за підтримку! Так приємно, що я не сама в цьому "вирі". Погоджуюся з усім сказаним, одначе помилки, на жаль, кругом неминучі. Інколи ми несвідомо їх робимо й пропускаємо, інколи навіть не здогадуємося, що вжите нами слово — помилкове. Навіть редактори з великим стажем помиляються. Хоча я за те, щоб усувати всі видимі помилки й заглядати хоч інколи зайвий раз у словник.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати