Роман-афера зі знижкою!

Вітаю, любі читачі і читачки!

 

Чи знаєте ви, хто з моїх героїнь мені найбільше до вподоби? Я по-своєму люблю усіх, але є дівчина, пишучи яку я по-справжньому кайфувала!

 

Так, це Лія, вона ж Євлалія, Лала та власниця ще не одного десятка імен)) І сьогодні діє знижка на книгу про цю вертихвістку — авантюрно-любовний роман “Наодинці з ошуканкою”!

 

x342D7--lJl427c8FNZhvWgCKeyQcdIeaQCt4HBNdFd1umehE4i5mQZh6dfgPfO-kECjNnOh5EnsuO8IX6ixijtmjNnXSGUgj0PcT5R0lXe9Ii3zy4Ia2Aps_Qju7CI1BIVCIo6vgndZ_8MCsrbaGP8

 

Уривок з книги:

 

— Роздягайся, — командним тоном заявив Сергій.

— Щ-що?

— Кажу роздягайся, пора в ліжко.

Лія підхопилася з того самого ліжка.

— Я спатиму в одязі. Ти ж не попередив, що ми лишаємось на ніч, піжами не взяла, — затараторила.

— Ні, ти не спатимеш в одязі. Хтозна, скільки у тебе там ще шпильок заховано.

— Думаєш, заколю тебе вночі шпилькою?

— Заколоти — це навряд чи.

Сергій підійшов до своєї сумки, яка стояла біля шафи, і щось витягнув звідти.

— А от наручники зможеш відімкнути.

Лія витріщилася на металевий предмет у його руках і мало не поперхнулася від обурення.

— Знущаєшся з мене?

— Знущаюся? А це ідея...

— Отже подобається принижувати мене і насміхатися?

— Радій, що я поводжуся саме так. Міг би й гірше повестися з тою, через кого мої десятирічні зусилля можуть полетіти коту під хвіст... Тому хутко роздягнулася!

Він зупинився на відстані витягнутої руки до неї.

— Я не роздягатимусь.

— Тоді хочеш, щоб я допоміг?

Лія навіть не знала, що було більш принизливо — роздягатися перед ним отак чи сама ситуація, яка до цього змусила, — його недовіра. Вона зціпила зуби і зняла кофту. Тоді повільно стягнула джинси, в які переодяглася після душу. Так спопеляла Сергія поглядом, що йому почало здаватися, ніби зараз й дійсно запалає.

Чи жар у тілі був не від того? Просто Лія залишилася в самому бюстгальтері і трусиках. Білизна була не надто відвертою, без прозоростей і мережива, але байдужим не залишала, щойно згадував принади, заховані під нею.

— Задоволений?

— Ну як сказати... Безпечніше було б, якби ти роздягнулася повністю.

Настала його черга відігратися за всі вибрики.

Лія подивилася з-під лоба, аж затремтіла з люті.

— Ну гаразд, якщо ти боїшся дівчини у білизні...

Вона завела руки за спину, щоб розстібнути бюстгальтер, але несподівано Сергій зупинив. Підійшов упритул і перехопив її пальці на застібці, одночасно приобійнявши.

— Це буде надто велика спокуса для мене. Краще я просто перевірю тебе всюди.


 

Проведіть неділю наодинці з ошуканкою тут!


 

Нагадую:

 

Найсвіжіші новини, опитування, подарунки, спілкування зі мною — у моєму телеграм-каналі.

 

Моя сторінка у фейсбуці

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в тік-тоці

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іра Сітковська
12.05.2024, 10:52:43

В черзі )) до того ж там є можливість зустріти інших героїв))

avatar
Олеся Глазунова
12.05.2024, 00:15:15

Чудова, багатолика та неймовірна ошуканка, яка полонила серце не тільки головного героя, але й моє та багатьох читачів!
Цікавезний роман)))

Інші блоги
⚜️ Візуал до розділу "Полонянка хижака" ⚜️
⚜️ Візуал до розділу 16 книги "Полонянка хижака" ⚜️ Уривок: Я дивлюся на неї — мокру, тремтячу, налякану до глибини душі — і щось усередині мене болісно стискається. — Все буде добре, — кажу я
✦ Місто. Розділ 5. Пісня ✦
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ З трепетом повідомляю: п'ятий розділ книги «МІСТО. Історія Ріки» — «Пісня» вже доступний на сайті ✅ Приємного читання! ☕ Чекаю на ваші враження! (⁠◠⁠‿⁠・⁠)❣️ ✦
в кутку української провінції, у Каневі…
... Чиновники й затяті «професіонали» передрікали йому коротке життя. Що це таке в кутку української провінції, у Каневі… Що за феномен такий, зухвалий… Так, пані та панове, саме так і було… У світі, де книговидання
Суперзнижка 25% - Він мене не відпустить
Продовжую марафон знижок для новеньких) "Він мене не відпустить" - Ніколи більше до мене не наближайся, зрозуміло? - крикнула я, тильною стороною долоні витираючи губи. - І не говори зі мною! - Ти можеш брехати собі
Розслідування перетворилося в дещо інше 
— Можливо, це нещасний випадок? — почухав підборіддя командувач Даріан. — Чи якась миттєва, гостра алергічна реакція? Може, вона з'їла щось, на що в неї була алергія? Я чітко підняла голову й вимовила рівним, різким
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше