Храм Аполлона Дельфійського.

ФАКТАЖ

Центральною спорудою в Ольвії був Храм Аполлона Дельфійського. Його залишки знайшли ще в 1964 році, на основі яких і проводилась реконструкція.

Загалом в Ольвії було три храми, з них два Аполлону, та один Зевсу. Але саме храм Аполлона Дельфійського був головним, адже вважалось, що саме Аполлон є покровителем поліса. Вся Ольвійська еліта обов'язково відвідувала цей храм, тут провадились всі значущі заходи.

Поруч з храмом Аполлона Дельфійського встановлювались всі важливі документи. Саме так, встановлювались, адже на той час не вважали надійним те, що не викарбовано на камені. Тому й стояли мармурові плити на який можна було прочитати важливі речі. Як то почесні декрети, чи постанову про нагороду, а то й договір між Ольвією та Мілетом.

Найзнаковішим для вивчення історії грецького поліса на території сучасної Миколаївської області можна вважати декрет на честь Калинника сина Євксена. Саме Калинник відіграв ключову роль в обороні міста від македонського війська, яке очолював Зопіріон.

Цікаво що ж робили Ольвіополіти, після того, як такий документ втрачав свою актуальність, адже шредерних машин для таких документів немає й досі, не те що в дохристиянські часи.

Вчиняли хазяйновито - викладали на землю написаним до низу, і таким чином з'являлась дуже якісна рівна та гладенька доріжка. Теперешні документи вторинному використанню мало придатні, особливо якщо вони в електронному форматі.

СЮЖЕТ.

Стіни з великого тесаного каменю, висока стеля. Наді мною схилився молодий хлопчина в блакитному хітоні, зі світлими кучерями та очами кольору хітона. Він стоїть на одному коліні, на іншому в нього свинцева пластина, на якій він щось старанно дряпає металевим стилусом.

Отже, я вдома, тобто в Ольвії – щасливому місті, в храмі Аполлона Дельфійського, в кімнаті для сновидінь - абатоні. Хлопчина, що від старання висолопив язика – Полімій, син Гезіода. Він вирішив написати поему, яка зробить його відомим. Не просто відомим, а таким, ім’я якого залишиться в віках.

 

Пробудження

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Наталка Черешня
11.05.2024, 16:43:25

О, наші теж любили вимостити дороги чимось для того не призначеним

Інші блоги
Я, коротше, як зазвичай
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Це буде наш секрет...
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше