Я, коротше, як зазвичай

На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній)

Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один конфлікт у класі, який розв'язався швидко й не так критично, як в "Чарівні лілії Ганнусі".

Та й взагалі, я на посаді вчительки початкових класів вже понад майже 3 місяці, а з дитячого нічого не написала. Треба це виправляти, тому сьогодні й виправила. Поки моя сесійна відпустка остаточно не закінчилася.

Сподіваюся, що оповідання вам не тільки сподобається, а й станеться у нагоді, якщо ваша дитина/брати/сестричка з кимось посвариться, але вагатиметься щодо того як примиритися.

Я й надалі намагатимуся час від часу писати дитячі оповідання та казки, але одразу кажу: це буде не часто.