Рецензія на роман "Мій (не) ідеальний хлопець"

Шановні читачі та автори, пропоную вам рецензію на твір Ірини Скрипник “Мій (не) ідеальний хлопець” https://booknet.ua/book/mi-ne-dealnii-hlopec-b425046, що написана в рамках безстрокового марафону https://booknet.ua/blogs/post/363457

Це короткий любовний роман про зародження стосунків між двома студентами, що вчаться на айтішніків. Він приправлений чіткими нотками криміналу, адже на шляху до завоювання своєї дівчини Герман не гребує йти на жахливі та протизаконні кроки. Наприкінці роману закохана парочка перетворюється на таких собі Бонні та Клайда, які разом обирають йти проти системи.

Книга написана від імені автора, але акцент зроблено саме на головній героїні Насті. Тому що більшою мірою описуються її роздуми та переживання. На початку історії дівчина отримує повідомлення від загадкового шанувальника під ніком “Black_tiger”. Зі змісту повідомлень, вона розуміє, що хлопець стежить за нею і це її лякає. Наступного ж дня ситуація взагалі виходить з-під контролю. Помирає близький друг героїні. І за дивним збігом обставин це відбувається після попередження Чорного тигра, в якому він натякає, що збирається позбутися конкурента... Розкривати сюжет далі я не буду, щоб не псувати інтригу тим, хто бажає прочитати. 

Жанр роману заявлений, як “Молодіжна проза”, що в принципі відповідає концепції твору та орієнтованій цільовій аудиторії. Але від себе скажу, що не підтримую ідею — популяризувати серед підлітків нічим необґрунтовані вбивства, яким би соусом їх не приправляли… (навіть шаленим коханням).

Щодо обличчя книги:

Анотація, як на мене, пасує до даної історії та влучно знайомить з її змістом. Теги так само підходять до книги, але в останньому варто виправити помилку в слові “коханя”. А ось обкладинку, на мою думку, автору варто було б підкоригувати. Оскільки я вже писала, що книга написала більше зі сторони дівчини, абсолютно не логічно, що її немає на обкладинці. Хоча образ головного героя підібраний дуже влучно. Окрім того, читачі люблять бачити обкладинки з обома Гг. 

Щодо першого розділу, я порадила б автору звернути на нього посилену увагу. Пропозиція книг досить висока, тому втримати читача зовсім не просто. Коли хтось знайомиться з новою книгою, він читає анотацію, а потім кілька абзаців першого розділу і тоді приймає рішення — продовжувати читати книгу чи ні. І якщо автору не вдасться в цей момент зачепити чимось цікавим, то він автоматично втратить потенційного читача, навіть не зважаючи на те, що далі сюжет може розвиватися класно та динамічно. То до чого я веду. У першому розділі цієї книги перші 4 абзаци написані можна сказати “ні про що”: в них описується інтер'єр кімнати Насті, який можна було описати трішки пізніше, а ось на початку варто було б дати якийсь цікавий гачок. (для прикладу можу порадити Вам зазирнути до твору Анні Ксандр “Сонце океану” https://booknet.ua/book/sonce-okeanu-b425166. Він теж пишеться від імені автора. Особисто мені вистачило поглянути на його неймовірно круту обкладинку, де зображено двох головних героїв (для класного візуалу), а також прочитати перший розділ. Відтоді я захопилася цією історією і з нетерпінням щодня чекаю продовження. Ось так це працює. Погляньте на неї, можливо візьмете щось корисне й для себе)

Щодо якості та чистоти написання, то можу сказати, що текст читається досить легко. Хочеться йти далі, щоб дізнатися, що ж буде в наступному розділі. Щодо граматики немає межі досконалості. В цьому питанні я сама постійно навчаюся, занотовую зауваження професійних авторів і Вам раджу робити так само. Окрім того, щось незрозуміле відбувається з дефісами. Свого часу, я отримала зауваження від професійного автора, що варто заміняти їх на тире і з цим твердженням повністю погоджуюся. Бо цей маленький і, на перший погляд, неважливий момент псує загальну картинку і відволікає читача.

Також я не зовсім зрозуміла деякі вислови. Наведу кілька прикладів:

— “її слова були ніби лезо, що врізалося у тишу”. 

— “звук удару ручки об дно сумки був тихий, але в тиші аудиторії він пролунав надзвичайно голосно, наче грім”  (всі ми трішки перебільшуємо для драматизму ситуації, але, як на мене, це речення лунає якось не дуже влучно)

— “сиділа дівчина з вишиваною сукнею” (мабуть, тут малося на увазі у вишитій сукні)

— “Герман відчув, як його серце стріло болем” 

Також хочу звернути увагу на 4 розділ. В ньому є великий абзац, присвячений опису сумки героїні, який більше схожий на рекламу для продажу. Можливо, деяким читачам і подобається така деталізація аксесуарів, але, як на мене — то зайве.

Щодо рекомендації до прочитання, я вважаю, що дана історія могла б сподобатися категорії підлітків та студентів. 

Підсумовуючи свою рецензію, я хотіла б сказати, що для кожного автора його творіння є шедевром і це дуже правильно. Ми в першу чергу маємо любити себе та свої твори. Тоді й читач нас полюбить. Але водночас, я вважаю, що слушні поради та конструктивна критика допомагає кожному з нас рости та покращуватися. Саме для цього я прийшла на цей марафон і виставила свою книгу. І звісно ж, саме з такими думками писала цю рецензію. Сподіваюся, вона буде корисною.

Автору роману щиро бажаю успіхів та безмежного натхнення, а також обов'язково знайти свого вдячного читача))