Флешбеки: найкращий матеріал?

Усім привіт! Мене звати Арсеній і я пишу прозу. Не так давно задумався про те, що в мене найкраще виходить писати про минуле.

Чому?

Мабуть, флешбековий матеріал добряче "відстоявся", час прибрав все зайве і залишилось найголовніше - добро і по-зи-тив! Хейтери ностальгії називають це фігнею, мовляв, вона робить минуле утопічним, несправжнім, і купання в завждиприємному минулому декого змушує сумувати за країнами, яких давно немає, а декого - писати легкі і веселі оповідання про таке кльове минуле.

Я - з останньої когорти. Кілька днів тому вирішив потрошку викладати свої пригодницькі оповідання про / для дітей, і збірка називається "Останній яблунівський тиранозавр". Дія творів відбувається на початку нульових в селі Яблунівка, що на Куп'янщині (Харківська область). Головні герої - хлопці років одинадцяти, Вадим та Гришка - просто не терплять нудного життя і завжди знаходять собі цікаві пригоди. Хлопці пропадають на риболовлі, в лісі та полях з бабаками, допізна бігають у футбол на шкільному стадіоні і, звичайно ж, дивляться телевізор, адже це, хай йому грець, нульові, тоді всі дивились телевізор! І ніхто не знає, що з ними ще трапиться, адже у світі так багато цікавого, непізнаного, містичного, пригодницького, надзвичайного!

Збірка набирає оберти на моїй сторінці (або можете перейти за посиланням у першому коментарі).

 Поки є два невеликих оповідання, які можна прочитати хвилин з п'ять:

  1. "Сам собі телевізор".  Вадим фанатіє від телевізора (нехай він у нього і чорно-білий), дивлячись навіть рекламу чи криваві кримінальні передачі. Але ось телевізор ламається, і, схоже, це надовго. Що робити нашому героєві? Ну точно не впадати у відчай, адже є друзі, село і стадіон, де легко можна весело провести час і навіть зробити на полі свій "телевізор", навіть кращий. 

  2. "Хлопці не винні" - історія з яскравим фіналом про хлопців і їхнього собаку, які одного разу просто вирішили подивитись по "ящику" (з мілен. "телевізор") "Хижак - 2", але, звісно, в них не вийшло. Чому? Причому тут якийсь собака? І до чого тут Пушкін? Про все це читайте в оповіданні.

Збірка оновлюється. Будуть інші твори - пригодницькі, веселі і навіть містичні. Тому підписуйтесь на мою сторінку і стежте за оновленнями! Я радий будь-якому читачу!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Арсеній Троян
07.05.2024, 17:09:26

Посилання на збірку в тексті чомусь некоректно відкривалось, тому напишу його тут: https://booknet.ua/book/ostanni-yablunvskii-tiranozavr-zbrka-opovdan-b425243

Інші блоги
Легенда про Ніжність — завершена ✨
Мої любі мандрівнички між світами, сьогодні хочу поділитися з вами чарівною новиною. Моя історія «Легенда про Ніжність» — офіційно завершена. Та сама, народжена з чернеток, натхнення й тихих вечорів, та, що виростала
Втрата натхнення
Останнім часом зовсім втратила натхнення. Не має бажання творити. Що порадите в таких випадках?
Нові розділи.
Вітаю! Вийшли нові розділи у двох книгах! Санта для Сью. розділ 5. Новорічна вечірка. та Світло мага: Невідомий. розділ 42. Місто Фей. Приємного читання! Візуал до книги Санта для Сью &
300 підписників!
Друзі, я щойно побачила цифру, від якої щоки самі почали усміхатися — 300 підписників! Триста людей, які читають мої історії, чекають оновлень, підтримують, пишуть теплі коментарі й просто залишаються поруч. Для автора
Не буду викладати нові глави
Всім привіт. Побачивши як читають мою книгу "Літо поза мережею". Прочитань 0. То вирішила викладати глави коли буде дописана книга. А залишилось всього нічого (декілька глав). Дякую за розуміння. Всім спокійної та
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше