Флешбеки: найкращий матеріал?

Усім привіт! Мене звати Арсеній і я пишу прозу. Не так давно задумався про те, що в мене найкраще виходить писати про минуле.

Чому?

Мабуть, флешбековий матеріал добряче "відстоявся", час прибрав все зайве і залишилось найголовніше - добро і по-зи-тив! Хейтери ностальгії називають це фігнею, мовляв, вона робить минуле утопічним, несправжнім, і купання в завждиприємному минулому декого змушує сумувати за країнами, яких давно немає, а декого - писати легкі і веселі оповідання про таке кльове минуле.

Я - з останньої когорти. Кілька днів тому вирішив потрошку викладати свої пригодницькі оповідання про / для дітей, і збірка називається "Останній яблунівський тиранозавр". Дія творів відбувається на початку нульових в селі Яблунівка, що на Куп'янщині (Харківська область). Головні герої - хлопці років одинадцяти, Вадим та Гришка - просто не терплять нудного життя і завжди знаходять собі цікаві пригоди. Хлопці пропадають на риболовлі, в лісі та полях з бабаками, допізна бігають у футбол на шкільному стадіоні і, звичайно ж, дивляться телевізор, адже це, хай йому грець, нульові, тоді всі дивились телевізор! І ніхто не знає, що з ними ще трапиться, адже у світі так багато цікавого, непізнаного, містичного, пригодницького, надзвичайного!

Збірка набирає оберти на моїй сторінці (або можете перейти за посиланням у першому коментарі).

 Поки є два невеликих оповідання, які можна прочитати хвилин з п'ять:

  1. "Сам собі телевізор".  Вадим фанатіє від телевізора (нехай він у нього і чорно-білий), дивлячись навіть рекламу чи криваві кримінальні передачі. Але ось телевізор ламається, і, схоже, це надовго. Що робити нашому героєві? Ну точно не впадати у відчай, адже є друзі, село і стадіон, де легко можна весело провести час і навіть зробити на полі свій "телевізор", навіть кращий. 

  2. "Хлопці не винні" - історія з яскравим фіналом про хлопців і їхнього собаку, які одного разу просто вирішили подивитись по "ящику" (з мілен. "телевізор") "Хижак - 2", але, звісно, в них не вийшло. Чому? Причому тут якийсь собака? І до чого тут Пушкін? Про все це читайте в оповіданні.

Збірка оновлюється. Будуть інші твори - пригодницькі, веселі і навіть містичні. Тому підписуйтесь на мою сторінку і стежте за оновленнями! Я радий будь-якому читачу!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Арсеній Троян
07.05.2024, 17:09:26

Посилання на збірку в тексті чомусь некоректно відкривалось, тому напишу його тут: https://booknet.ua/book/ostanni-yablunvskii-tiranozavr-zbrka-opovdan-b425243

Інші блоги
Я, коротше, як зазвичай
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Це буде наш секрет...
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Третя частина серії "Зона відчуження."
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Він ніколи не відпустить мене...
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Початок публікації "Треуран. Тіні над пісками."
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше