Чи можна вкласти життя та хитросплетіння формування характеру героїв у неповні 50 сторінок? Можна.
Єва Ромік знайомить нас з героями "Роману з продовженням", тримає інтригу і ненав'язливо піднімає важкі теми.
Події розгортаються на зламі 80-90-х, тож читач відчує вайб того часу: джинси варьонки, лосини, чоловічі сережки, а ще доноси, привілегії для своїх, і вічне "що скажуть люди".
Книга дасть відповіді на питання: чи можливо навчитись кохати, якщо з дитинства не відчував любові? Чи можливо продовжувати кохати, коли розчарувалась і твої рожеві замки не витримали перевірку реальністю? Чи можна зрозуміти й прийняти того, хто скривдив твою дитину? Яким чином і навіщо ми передаємо своїм дітям у спадок - вміння любити чи плекати образи?
Це чесна і життєва історія без прикрас, головний посил якої, на мою думку - важливість комунікації. Бо саме чесна розмова, відкрите обговорення власних потреб є першим кроком до побудови стосунків. А любов "не мислить зла, довго терпить, все прощає та все переносить, перемагає".

Читайте "Роман з продовженням" тут 

Автори можуть взяти участь в марафоні взаємного читання і рецензування ось тут