Про епілог «східної троянди» та враження ♡

Вітаю мої чуттєві вогняні!

Коли читаю ваші коментарі до «Східної троянди», шкірою біжать мурашки. Така кількість щирих слів та вражень! До сліз. Перечитую та насолоджуюсь. Дякую вам, мої прекрасні, неймовірні дівчата! Заради цього я пишу, от заради того, що відчуваю зараз. Дякую тисячі разів за ваші емоції. Посміхаючись, плачу ♡

Сьогодні остання можливість придбати «Східну троянду»  за ціною передплати. Сьогодні я проходжуся по розділам, а потім книга переходить у продаж і ціна на неї зросте.

Анотація до книги «Східна троянда. Заборонені»

 — За місяць Амаль виходить заміж, більше ви не побачитесь, — ось так батько вирішив моє майбутнє.
Ця новина, наче ляпас. Виделка з огидним звуком дзвякає об тарілку, скроні пульсують, перед очима пливе. Я не знала… Вперше чую…
— А вона хіба не вчиться?
— У нас інші звичаї, Мирославе. Ваші жінки егоїстичні, наші — створені для чоловіків. Їй не потрібен університет. Амаль виховували для іншого.
Я дивлюся на незнайомця очима, в яких застигла безвихідь, усвідомлюючи, що маю опустити погляд. Але він — мій єдиний шанс на порятунок. Остання надія. Людина з іншого виміру, іншого виховання, інших традицій.
Та вибір невеликий: або пірнути у невідомість, або заміж за примусом.

♡Читати тут♡

Від автора:

«Троянда» була моїм стрибком. Суцільним ризиком, бажанням вразити впереміш зі страхом не впоратись. Таким свого часу був для мене «Титан». І знову без перерви та страховки. 

Мусульманська віра, звичаї, в яких я взагалі ніяким чином не розбиралася, тиснули. Серед знайомих не знайшлося жодного, хто б знався на цьому. І серед знайомих знайомих також. Гугл в допомогу, купа статей в поміч та логічне мислення на додачу. Це було непросто, але, як бачу, воно того варте.

Взагалі, хтось бачив мій головний перл? Я настільки зосередилась прорахунком поведінки героїв, пошуком стежин, як їм стикатися тоді, коли навіть наодинці залишитись не можна, що прокололася на беконі. Амаль смажила Мирославу яєчню з беконом! Ну який бекон у мусульман в холодильнику, Господи?!) Посміялася з себе, виправила. Як же було соромно, жах! Я такого не допускаю, завжди відстежую найменші невідповідності. Це для мене надважливо. Нонсенс мати таку невідповідність, але... Ну, буває всяке, що ж тут вже)

Крутим розвитком вважаю становлення героїні. З переляканої дівчинки з серцем левеняти у хоробру левицю. Особливо люблю це в  «Троянді».

Ну, і звичайно, Мирослав. От кого не любили спочатку читачки, а потім як понеслося кохання до нього. Тепер Мирослав Кримський офіційно посідає перше місце в ТОПі моїх чоловіків, що підкорили читацькі серденька. Не з першого погляду, проте, так навіть цікавіше)

Обожнюю писати життєвих героїв, демонструвати, що люди не ідеальні, показувати, що своїх вад не варто боятися, адже в усіх людей є сильніші та слібші сторони. Як у Мирослава, як у Амаль.

Вкотре дякую вам за підтримку, мої любі. 

Багато новин про книги та трохи особистого у моїх соціальних мережах:

Дякую, що ви зі мною!

З найкращими побажаннями світла серед темряви,
Обіймаю, ваша Рошалька ♡