Новинка ❤️

Привіт мої любі.

Ловіть новинку, гаряча як вітер, що приніс нам піски з Сахари. 

Солодка кара 

 - Курка неотесана. Якого хріна, ти виперлась на дорогу ? - Почав кричати на мене, фокусуюсь на його обличчі. Перше що впадає в очі, це його шрам, невеликий, що тягнеться від лівої брови, проходить через повіку, закінчується трішки вище щоки. А вже потім я бачу його карі очі, а коли на них потрапляє сонячне світло вони стають бурштинові, гарні такі, аж страшно які вони гарні. На щоках красується невелика щетина, яка додавала йому певного шарму та ще більшої брутальності. Його ніздрі розбухають, як тільки він починає кричати. Струшую головою, щоб перестати витріщатись й зрозуміти що він там кричить. - Блять, де тільки ви беретеся ? Тупі ідіотки. 

  - Прошу вибачення... я поспішала... - рвано дихаю, хотіла пояснити причину, але хто ж мене слухав. 

 - Та якби я не загальмував, тебе вже в живих не було. Голову вмикай, коли виходиш з дому. Дурепа малолітня. 

 - Якщо ви не знали, то по цій дорозі можна їздити лише шістдесят кілометрів на годину. Це я так, для загального розвитку. - Випалюю я, дивлячись йому в очі, вдаю з себе безстрашну, бо здається його не хвилює що перед ним стоїть налякана дівчина, слів він не добирає. 

 - Ти... - шипить підходить ближче до мене, демонструючи всю свою злість, та жовна які бігають по колу, - перш ніж переходити дорогу, дивись по сторонах. Бо задавлять як клопа. 

 - Ну так, всьому вині пішоходи... - Саркастично видаю знаю, що неправа, але все одно сперечаюсь. - А не ті, що купили собі права десь в підземці. - Пирхаю задираючи голову. 

 - Блять, це ж ти виперлась на дорогу... 

 - Знаєте, мені вже час. Я не маю ні бажання, ані часу сперечатися з твердолобим... качком.. - нарешті мої ноги відриваються від землі, крокую до алеї викручуючи задом. Хоча сама не розумію нафіга. 

 - Стерво. - Кричить мені в слід. Не знаю чи він дивився, але я все одно підіймаю руку й показую йому середній палець. - Якого хріна я взагалі зупинився ? Потрібно було розчавити як блоху. - Я все ще чую його. А потім цей мужлан сідає в машину, гучно гримає дверима та їде. 

 - Ідіот. - Пирхаю я.

Перше знайомство вже відбулось, тому біжіть читати. 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

♥︎

Інші блоги
"Дикий небезпечний хижак» потрапив у конкурс❤️
❤️ Дорогі друзі! Моя книга «Дикий небезпечний хижак» нарешті пройшла модерацію! Ми потрапили у конкурс Дарк-роман, і тепер я офіційно в літературній грі. Це довгоочікуваний момент, і я щиро радію, що він настав. Хочу
Книга на конкурсі.
Вітаю! Книга Пристрасть червоної троянди пройшла модерацію та бере участь в конкурсі дарк_романів. То ж дякую всім за підтримку та розуміння! І трохи візуалів для дуже майбутніх розділів. ❤️❤️❤️ Щиро
Як я відчула себе динозавром)))))
Сьогодні говорила із дітьми як колись ми жили без інтернету. Була в шоці, що сучасні діти. Навіть не уявлять, що це взагалі можливо. Але треба сказати із великим інтересом мене слухали))) В один момент малий дістає свого
⚡500❣️ Код всесвіту ✨
✨Вітаю, шановна спільното!✨ Сьогодні у нас СВЯТО. Нас 500!!! Тож сьогодні три нових розділи: зображення клікабельне — Добре. Завершуємо обліт. Переходимо до посадки. — Каліон-1, курс на точку сигналу. Супер-Еліма
Безкоштовно*! Другий шанс
Дівчата, не пропустіть круту можливість прочитати цю шалено емоційну книжку безкоштовно) Відрию таємницю - дещо в ній з автобіографії вашого автора) "Другий шанс" Евеліна: На додачу до зради чоловіка і розлучення
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше