Новинка ❤️

Привіт мої любі.

Ловіть новинку, гаряча як вітер, що приніс нам піски з Сахари. 

Солодка кара 

 - Курка неотесана. Якого хріна, ти виперлась на дорогу ? - Почав кричати на мене, фокусуюсь на його обличчі. Перше що впадає в очі, це його шрам, невеликий, що тягнеться від лівої брови, проходить через повіку, закінчується трішки вище щоки. А вже потім я бачу його карі очі, а коли на них потрапляє сонячне світло вони стають бурштинові, гарні такі, аж страшно які вони гарні. На щоках красується невелика щетина, яка додавала йому певного шарму та ще більшої брутальності. Його ніздрі розбухають, як тільки він починає кричати. Струшую головою, щоб перестати витріщатись й зрозуміти що він там кричить. - Блять, де тільки ви беретеся ? Тупі ідіотки. 

  - Прошу вибачення... я поспішала... - рвано дихаю, хотіла пояснити причину, але хто ж мене слухав. 

 - Та якби я не загальмував, тебе вже в живих не було. Голову вмикай, коли виходиш з дому. Дурепа малолітня. 

 - Якщо ви не знали, то по цій дорозі можна їздити лише шістдесят кілометрів на годину. Це я так, для загального розвитку. - Випалюю я, дивлячись йому в очі, вдаю з себе безстрашну, бо здається його не хвилює що перед ним стоїть налякана дівчина, слів він не добирає. 

 - Ти... - шипить підходить ближче до мене, демонструючи всю свою злість, та жовна які бігають по колу, - перш ніж переходити дорогу, дивись по сторонах. Бо задавлять як клопа. 

 - Ну так, всьому вині пішоходи... - Саркастично видаю знаю, що неправа, але все одно сперечаюсь. - А не ті, що купили собі права десь в підземці. - Пирхаю задираючи голову. 

 - Блять, це ж ти виперлась на дорогу... 

 - Знаєте, мені вже час. Я не маю ні бажання, ані часу сперечатися з твердолобим... качком.. - нарешті мої ноги відриваються від землі, крокую до алеї викручуючи задом. Хоча сама не розумію нафіга. 

 - Стерво. - Кричить мені в слід. Не знаю чи він дивився, але я все одно підіймаю руку й показую йому середній палець. - Якого хріна я взагалі зупинився ? Потрібно було розчавити як блоху. - Я все ще чую його. А потім цей мужлан сідає в машину, гучно гримає дверима та їде. 

 - Ідіот. - Пирхаю я.

Перше знайомство вже відбулось, тому біжіть читати. 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

♥︎

Інші блоги
Єдина знижка у передплаті!)))
Христос Воскрес, усім, хто святкує! І привіт тим, хто – ні) Мати Василева! Настав час і мені писати блог на цю тему, хоча для мене досі дичина, що я маю ту книгу в передплаті, і вона активно розкуповується, на що я взагалі
Вітаю зі святом!
Святкова знижка! Тобі немає пробачення - Я знаю..., що ти мене кохаєш. - Вимовляю тремтячим голосом. Хочу в це вірити. - Кохаю? Я? Кохаю? Тебе? - Сарказм так і сочиться в кожному слові чоловіка, в кожній букві. - Так, - мені хочеться
Трофей для мільярдера. Знижка!
Сонечки, привіт! Поспішаю поділитися приємною новиною. Сьогодні, протягом доби, діятиме знижка на неймовірне палючу історію ТРОФЕЙ ДЛЯ МІЛЬЯРДЕРА, яка затягна у тенета сюжету з перших сторінок чи навіть фраз. Хіба
Форс-мажорні обставини
Любі, мене звалила шалена мігрень, тому оновлення очікуйте вже в понеділок. Цілий день намагалась зібрати себе до купи, але все ніяк :( А поки ви чекаєте, рекомендую для прочитання Адвентове чудо, яке мені допомагала
Новинка! /страхи автора
Привіт, мої любі читачі та відвідувачі блогу! Що ж, як і обіцяла, сьогодні вийшла моя друга книга серії «Поклик Алана», яка має назву "Коли сонце не зійде" Буду дуже вдячна, якщо ви підтримаєте її лайком, що буде
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше