Новинка ❤️

Привіт мої любі.

Ловіть новинку, гаряча як вітер, що приніс нам піски з Сахари. 

Солодка кара 

 - Курка неотесана. Якого хріна, ти виперлась на дорогу ? - Почав кричати на мене, фокусуюсь на його обличчі. Перше що впадає в очі, це його шрам, невеликий, що тягнеться від лівої брови, проходить через повіку, закінчується трішки вище щоки. А вже потім я бачу його карі очі, а коли на них потрапляє сонячне світло вони стають бурштинові, гарні такі, аж страшно які вони гарні. На щоках красується невелика щетина, яка додавала йому певного шарму та ще більшої брутальності. Його ніздрі розбухають, як тільки він починає кричати. Струшую головою, щоб перестати витріщатись й зрозуміти що він там кричить. - Блять, де тільки ви беретеся ? Тупі ідіотки. 

  - Прошу вибачення... я поспішала... - рвано дихаю, хотіла пояснити причину, але хто ж мене слухав. 

 - Та якби я не загальмував, тебе вже в живих не було. Голову вмикай, коли виходиш з дому. Дурепа малолітня. 

 - Якщо ви не знали, то по цій дорозі можна їздити лише шістдесят кілометрів на годину. Це я так, для загального розвитку. - Випалюю я, дивлячись йому в очі, вдаю з себе безстрашну, бо здається його не хвилює що перед ним стоїть налякана дівчина, слів він не добирає. 

 - Ти... - шипить підходить ближче до мене, демонструючи всю свою злість, та жовна які бігають по колу, - перш ніж переходити дорогу, дивись по сторонах. Бо задавлять як клопа. 

 - Ну так, всьому вині пішоходи... - Саркастично видаю знаю, що неправа, але все одно сперечаюсь. - А не ті, що купили собі права десь в підземці. - Пирхаю задираючи голову. 

 - Блять, це ж ти виперлась на дорогу... 

 - Знаєте, мені вже час. Я не маю ні бажання, ані часу сперечатися з твердолобим... качком.. - нарешті мої ноги відриваються від землі, крокую до алеї викручуючи задом. Хоча сама не розумію нафіга. 

 - Стерво. - Кричить мені в слід. Не знаю чи він дивився, але я все одно підіймаю руку й показую йому середній палець. - Якого хріна я взагалі зупинився ? Потрібно було розчавити як блоху. - Я все ще чую його. А потім цей мужлан сідає в машину, гучно гримає дверима та їде. 

 - Ідіот. - Пирхаю я.

Перше знайомство вже відбулось, тому біжіть читати. 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

♥︎

Інші блоги
далеко не казкова новинка про зради, вразливим не
читати =) Привіт, хочу порекомендувати вам суперечливу новинку про зради від Влади Холод під назвою "Дві родини мільярдера" Це щось неймовірно емоційне. Штука виверне вас навиворіт. Можливо, змусить ненавидіти героя
102 підписників!!! Моє свято!!!
!!! 102 підписників !!! Це не просто число — це люди, які підтримують мою творчість, читають мої історії й надихають рухатися далі. Дякую кожному, хто став частиною цієї подорожі! Це лише початок, і я обіцяю ще більше цікавих
Чи потрібна ще одна історія до Нового року?
Доброго ранку! Бачу, що історія Діани та Вадима Вам сподобалася, це приємно) Хотіла з вами порадитися- як ви дивитися на те, щоб за ці лічені дні до початку Нового року, я виклала ще одну історію? Не можу Вам точно гарантувати,
Старт передплати
Всім привіт! Сьогодні стартувала моя передплата на історію про Влада та Каріну "Право на щастя". Дякую всім, хто долучився до нас та йде далі. Мені так приємно) В цій главі ми вже пірнули трохи глибше. Я викладу п'ять
Оновлення та флешмоб з колегами)
За декілька хвилин вийде наступний розділ Барона Грейткіллс, а я, тим часом, вирішив приєднатися до флешмобу Єви Ромік та показати власне робоче місце. Нічого не прибирав, нічого не розправляв. Хай виглядає природньо
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше