Новинка ❤️

Привіт мої любі.

Ловіть новинку, гаряча як вітер, що приніс нам піски з Сахари. 

Солодка кара 

 - Курка неотесана. Якого хріна, ти виперлась на дорогу ? - Почав кричати на мене, фокусуюсь на його обличчі. Перше що впадає в очі, це його шрам, невеликий, що тягнеться від лівої брови, проходить через повіку, закінчується трішки вище щоки. А вже потім я бачу його карі очі, а коли на них потрапляє сонячне світло вони стають бурштинові, гарні такі, аж страшно які вони гарні. На щоках красується невелика щетина, яка додавала йому певного шарму та ще більшої брутальності. Його ніздрі розбухають, як тільки він починає кричати. Струшую головою, щоб перестати витріщатись й зрозуміти що він там кричить. - Блять, де тільки ви беретеся ? Тупі ідіотки. 

  - Прошу вибачення... я поспішала... - рвано дихаю, хотіла пояснити причину, але хто ж мене слухав. 

 - Та якби я не загальмував, тебе вже в живих не було. Голову вмикай, коли виходиш з дому. Дурепа малолітня. 

 - Якщо ви не знали, то по цій дорозі можна їздити лише шістдесят кілометрів на годину. Це я так, для загального розвитку. - Випалюю я, дивлячись йому в очі, вдаю з себе безстрашну, бо здається його не хвилює що перед ним стоїть налякана дівчина, слів він не добирає. 

 - Ти... - шипить підходить ближче до мене, демонструючи всю свою злість, та жовна які бігають по колу, - перш ніж переходити дорогу, дивись по сторонах. Бо задавлять як клопа. 

 - Ну так, всьому вині пішоходи... - Саркастично видаю знаю, що неправа, але все одно сперечаюсь. - А не ті, що купили собі права десь в підземці. - Пирхаю задираючи голову. 

 - Блять, це ж ти виперлась на дорогу... 

 - Знаєте, мені вже час. Я не маю ні бажання, ані часу сперечатися з твердолобим... качком.. - нарешті мої ноги відриваються від землі, крокую до алеї викручуючи задом. Хоча сама не розумію нафіга. 

 - Стерво. - Кричить мені в слід. Не знаю чи він дивився, але я все одно підіймаю руку й показую йому середній палець. - Якого хріна я взагалі зупинився ? Потрібно було розчавити як блоху. - Я все ще чую його. А потім цей мужлан сідає в машину, гучно гримає дверима та їде. 

 - Ідіот. - Пирхаю я.

Перше знайомство вже відбулось, тому біжіть читати. 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

♥︎

Інші блоги
Оновлення. Новий розділ. Завершення частини.
Зброя судного дня у моїх руках! Фінальна битва! Бій закипає на межі людських і божественних можливостей! Кайнз зі своєю ватагою зістрибує прямо в пекельне пекло, де на них чекає непорушний, мов скеля, котофрактарій
Talis est Obsessio: "прекрасний принц" забарився✨
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels – Одна маленька справа і ми квити, друже. Інакше доведеться взяти з тебе ще декілька, а я не дуже добрий
♥️1 місце в Бестах! + 2 розділи поза графіком♥️
Вітаю всіх, хто любить переходити одразу до солодкого! Ви чуєте той дивний писк? То я!!! Пищу від радості, як дитина. Зараз інопланетяни в шоці від цього ультразвуку наближаються до Землі і такі: «Та ну нафіг». Ахахаха) Сьогодні
Анонс.
15 СЕРПНЯ❤️❤️❤️ стартує моя новинка ❤️П'ять років тому Олекса втратив дружину. Відтоді жив лише роботою та помстою. Навіть багатомільйонні статки не змогли повернути йому спокій. Зрештою він вирішує
Прем'єра нової фентезі-історії! ✨
Привіт, мої любий читачі! ♥️ Я радісно поспішаю поділитися з вами новиною: на моїй сторінці вирує дивовижна, сповнена таємниць та пристрасті історія, яка точно не залишить вас байдужими! Чи дивилися ви коли-небудь
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше