Любі мої, я дописала МЕНІ (НЕ) БОЛЯЧЕ і досі не можу зібрати себе докупи. Ця парочка.... чи краще сказати тріо, бо історія вийшла не лише про Катю та Лева, а й про Бориса, просто розбиває моє серденько і зцілює його коханням.

Дехто скаже, що кохання існує лише в любовних романах, та я маю відповідь на це. Якщо люди його не відчувають, як тоді вдається передавати шалені емоції текстом?

І хоча сам Борис не відкрив читачам своїх думок, ми бачили його очима Лева та Катерини. Цього було достатньо, аби полюбити неймовірного чоловіка, правда ж?

Сьогодні опівночі глава від Каті, а завтра від Лева. І на цьому все, якщо тільки ви не захочете короткого продовження. Залишу цей момент вам на роздуми.

Мій варіант фіналу ви прочитаєте завтра опівночі, але, якщо забажаєте і розкажете мені про це в коментарях, зробимо ще одну бонусну главу. За умови, що ви скажете, що саме там має бути.

Я не знаю, як саме ви сприйматимете таке завершення, але дуже сподіваюсь, що зрозумієте вашу покірну авторку.

І не сумуйте.

Там, де одна історія завершується, завжди починається нова. Новинка вже не за горами, будемо закохуватись в нових героїв.

Обіймаю, ваша Лоре Лея!
Зустрінемось опівночі тут https://booknet.ua/book/men-ne-bolyache-b422812