Додано
17.04.24 22:07:31
Вас вже 100!
Вітаю! Я гадала, що цей блог буду писати набагато пізніше, але цифри почали так стрімко рости і завдяки вам на сьогодні я маю вже 104 підписника! Це моє перше маленьке досягнення.
Хочу подякувати читачам за вашу активність, адже:
- ваші підписки, коментарі, вподобайки, додані книги у бібіліотеки - все це неймовірно надихає на творчість;
- ваші коментарі піднімають настрій, змушують посміхнутися. А ще змушують повертатися до творчості, коли ну аж ніяк не лежить душа до написання нового розділу;
- вони дають сили освоювати ШІ (а іноді і воювати з ним, щоб отримати жадане), щоб показати вам своє бачення героїв;
- завжди прємно отримувати зворотній зв'язок від читачів.
"Останню із роду Віндор" я почала писати для себе, не очікуючи нічого від історії. Я просто отримувала задоволення від написання нового для мене жанру любовного фентезі. І мені дуже приємно, що історія захопила не тільки мене.
P.S. Не розслабляємося, історія Арії та Ріхтера ще не скінчилася))
Надія Філіпська
1027
відслідковують
Інші блоги
Я обожнюю підбирати пісні, які передають атмосферу історії, настрій героїв і почуття, які вони переживають. Тому до кожної книги намагаюся створити окремий плейлист, який допомагає ще краще відчути її світ. А якщо книга виходе друком,
Іноді ранок починається не з кави, а з такого шквалу емоцій, коли здається, що твій звичний світ перевернувся з ніг на голову і кудись уперед мчить навіть найнайдивніший сон.✨ Впевнена що майже кожна людина мала такі
Годі вам вже сумувати,☺️ що сьогодні понеділок(((( Виж не хлопці п'яні в барі, що поїхали до дівок))) Понеділок день тяжкий, то хай буде запальний)))) Книги класні ви знайдіть, час приємно проведіть))) А якщо шукати ліньки,
Щось я так захопилася пригодами Джеймса і Ко, що дуже давно не згадувала про одну зі своїх завершених історій — "Квіти в темряві". А між тим вона досі чекає на своїх читачів. ❤️ Це історія Джейн Бесфорд, дівчини,
Привіт усім моїм дорогим читачам! Сьогодні я пишу цей допис із якимось особливим, трепетним і водночас неймовірно полегшеним серцем. Книга «Поговоримо, Господи?» добігла свого кінця. Для мене це не просто черговий
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА ви пишіть і далі як для себе. Так виходить багато краще, ніж орієнтуватись на чиїсь забаганки. Я дуже вибаглива читачка жанру фентезі, та цю вашу книгу читаю з великим задоволенням. Сюжет не стандартний, не затасканий, герої живі , характери яскраві. Майстерності, фантазії і таланту у вас повною мірою. Тож натхнення вам і ПЕРЕМОГИ всім нам.
Татьяна Коноваленко, Дякую за гарні слова та побажання))
Перемога буде обов'язково!
Вітаю вас!
Вікторія Вецька, Дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати