Вітаю! Запитання до колег! Як ви боретеся з тим, що герої починають жити своїм життям і повністю міняють твій продуманий, гарний))) сюжет!
Особисто я ніяк не можу на них вплинути і доводиться все переписувати, і потім знову і знову. І виникає таке питання, нащо я взагалі пишу ті детальні сценарії?!
От до прикладу, серію Дампір я писала без жодного сценарію і підготовки. Просто зранку вирішила написати книгу про вампірів, а вже ввечері сіла, написала і закинула перший розділ. Хоча в голові була тільки перша сцена і все....Тепер думаю, яке я відчайдушне було. Аж страшно стає. Хоча, по суті нічого не змінилося. Вони продовжують самі керувати своїм життям!
Поділіться досвідом, як у вас цей процес відбувається?))))
А як така інформація для читачів? Роман, який ви читаєте, ще хто - зна чим закінчиться))))
Хто ще не читає новинку про Драгомиру? Ласкаво прошу)))
Пф... План, який план?))) Не чув про таке)))
Я коли сідаю писати, майже ніколи не знаю фіналу) Більш того, я навіть не знаю хто буде головним злодієм))) Просто є кілька героїв і цікава ідея... І понеслося)))
Нора Нойс, Я теж це роблю))) Але частіше вже під час редагування всього тексту ':-)
Бо не знаю, що може бути важливим потім))
Для мене головне записати імена та прізвища героїв, а то забуду ':-)
ой, план, замальовки і нудна теорія :'). Не люблю). Першу книгу писала без будь-якого чіткого плану, все поставало в процесі написання). Міняла любовні лінії і навіть на середині вводила нових персонажів, під яких потрібно було сюжет переробляти. А наступні частини циклу я уже дивилася у своїй фантазії, як фільм перед сном. Тому наступні книги вже писала із більш-менш продуманим подальшим сюжетом). Звичайно, не всім, але приблизна замальовка була)
Нора Нойс, Аххаххахахх, ваша правда). Можливо, хтось таки послухає сценарій у голові і буде грати за ним). А у нас і відповіді вже напам'ять завчені)))))) аххаххахахх
В мене взагалі на початку немає ніякого плану. Все починається з однієї сцени з головними героями. Одного разу мені така сцена навіть наснилася. А потім вже текст обростає героями і подіями. На якомусь етапі у мене з'являється розуміння чим це все закінчиться, і тоді я пишу фінал)) і намічаю приблизний план. Кожного разу у мене були зміни у цьому плані, коли герої вирішили звернути не туди, але фінал все ж лишався незмінним) Знаю, що заплутано і нелогічно, але якось так.
Надія Філіпська, Я прекрасно розумію. В мене так само. І початок снився до книжки...
Просто знаю, що автори складають план, і все в них добре. Йде по плану.
Друзі, автори, колеги. Поділіться будь ласка своїми першими кроками: 1. За який час набрали перші 100 підписників. 2. Що головне для того, щоб ваша аудиторія зростала? 3. Які лайфхаки чи власні кроки можете порекомендувати? Не
Можна годинами дивитись на зорі, мружити очі, підставляючи обличчя сонячним променям, вдихати п'янкі аромати польових квітів, слухати спів пташок або просто насолоджуватись шумом дощу, який монотонно тарабанить по даху
Коли твір, над який потратив багато часу за три місяці повністю прочитало лише сім людей, починаєш задумуватися, що потрібно його переробити, внести суттєві зміни. І тоді починаєш тратити час на нього, а не на щось нове. А
Посилання на мій інстаграм Там візуалізація головних героїв книги " Подих щастя" ,якщо цікаво переходте підписуйтесь буду рада !
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Хто ще не читає новинку про Драгомиру? Ласкаво прошу)))
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПф... План, який план?))) Не чув про таке)))
Я коли сідаю писати, майже ніколи не знаю фіналу) Більш того, я навіть не знаю хто буде головним злодієм))) Просто є кілька героїв і цікава ідея... І понеслося)))
Нора Нойс, Я теж це роблю))) Але частіше вже під час редагування всього тексту ':-)
Бо не знаю, що може бути важливим потім))
Для мене головне записати імена та прізвища героїв, а то забуду ':-)
ой, план, замальовки і нудна теорія :'). Не люблю). Першу книгу писала без будь-якого чіткого плану, все поставало в процесі написання). Міняла любовні лінії і навіть на середині вводила нових персонажів, під яких потрібно було сюжет переробляти. А наступні частини циклу я уже дивилася у своїй фантазії, як фільм перед сном. Тому наступні книги вже писала із більш-менш продуманим подальшим сюжетом). Звичайно, не всім, але приблизна замальовка була)
Нора Нойс, Аххаххахахх, ваша правда). Можливо, хтось таки послухає сценарій у голові і буде грати за ним). А у нас і відповіді вже напам'ять завчені)))))) аххаххахахх
В мене часто й густо герої не просто сюжет міняють, а ще й свої ролі в ньому)))
Нора Нойс, Такий в мене теж є, хоча й без дітей)))
В мене взагалі на початку немає ніякого плану. Все починається з однієї сцени з головними героями. Одного разу мені така сцена навіть наснилася. А потім вже текст обростає героями і подіями. На якомусь етапі у мене з'являється розуміння чим це все закінчиться, і тоді я пишу фінал)) і намічаю приблизний план. Кожного разу у мене були зміни у цьому плані, коли герої вирішили звернути не туди, але фінал все ж лишався незмінним) Знаю, що заплутано і нелогічно, але якось так.
Надія Філіпська, Я прекрасно розумію. В мене так само. І початок снився до книжки...
Просто знаю, що автори складають план, і все в них добре. Йде по плану.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати