Вітаю! Запитання до колег! Як ви боретеся з тим, що герої починають жити своїм життям і повністю міняють твій продуманий, гарний))) сюжет!
Особисто я ніяк не можу на них вплинути і доводиться все переписувати, і потім знову і знову. І виникає таке питання, нащо я взагалі пишу ті детальні сценарії?!
От до прикладу, серію Дампір я писала без жодного сценарію і підготовки. Просто зранку вирішила написати книгу про вампірів, а вже ввечері сіла, написала і закинула перший розділ. Хоча в голові була тільки перша сцена і все....Тепер думаю, яке я відчайдушне було. Аж страшно стає. Хоча, по суті нічого не змінилося. Вони продовжують самі керувати своїм життям!
Поділіться досвідом, як у вас цей процес відбувається?))))
А як така інформація для читачів? Роман, який ви читаєте, ще хто - зна чим закінчиться))))
Хто ще не читає новинку про Драгомиру? Ласкаво прошу)))
Пф... План, який план?))) Не чув про таке)))
Я коли сідаю писати, майже ніколи не знаю фіналу) Більш того, я навіть не знаю хто буде головним злодієм))) Просто є кілька героїв і цікава ідея... І понеслося)))
Нора Нойс, Я теж це роблю))) Але частіше вже під час редагування всього тексту ':-)
Бо не знаю, що може бути важливим потім))
Для мене головне записати імена та прізвища героїв, а то забуду ':-)
ой, план, замальовки і нудна теорія :'). Не люблю). Першу книгу писала без будь-якого чіткого плану, все поставало в процесі написання). Міняла любовні лінії і навіть на середині вводила нових персонажів, під яких потрібно було сюжет переробляти. А наступні частини циклу я уже дивилася у своїй фантазії, як фільм перед сном. Тому наступні книги вже писала із більш-менш продуманим подальшим сюжетом). Звичайно, не всім, але приблизна замальовка була)
Нора Нойс, Аххаххахахх, ваша правда). Можливо, хтось таки послухає сценарій у голові і буде грати за ним). А у нас і відповіді вже напам'ять завчені)))))) аххаххахахх
В мене взагалі на початку немає ніякого плану. Все починається з однієї сцени з головними героями. Одного разу мені така сцена навіть наснилася. А потім вже текст обростає героями і подіями. На якомусь етапі у мене з'являється розуміння чим це все закінчиться, і тоді я пишу фінал)) і намічаю приблизний план. Кожного разу у мене були зміни у цьому плані, коли герої вирішили звернути не туди, але фінал все ж лишався незмінним) Знаю, що заплутано і нелогічно, але якось так.
Надія Філіпська, Я прекрасно розумію. В мене так само. І початок снився до книжки...
Просто знаю, що автори складають план, і все в них добре. Йде по плану.
Шлях виснажив загін. Сили закінчуються, надія на відпочинок стає майже примарною. Але там, де інші бачили лише глухий кут, Зорн побачив двері. Ворота, що не відкривалися віками, підкорилися магу, оголивши те, про що Цитадель
На цей блог мене надихнула моя мама.
Коли в п’ятому розділі з’являються орки, для багатьох це слово може викликати асоціації з росіянами. І я з цим повністю згоден. Мені подобається ця паралель з орками Толкіна
Дякую Delulu Fabii за рекомендацію❤️ Завдяки їй я розумію, що моя робота дійсно цікава❤️ Принагідно дякую Анні Лір, яка теж рекомендувала кілька моїх книг до прочитання❤️ Почитати книгу можна тицьнувши сю
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels Вчора генератор мене дуже повеселив, принесла й вам трохи гиржиків) Як вам гігантелла? Ну,
Просто плачу, люди! "Системою визначено, що текст вашої книги «Кава, полита сльозами» значною мірою або повністю створено ШІ і він містить велику кількість явних ШІ-патернів та ознак, що може привести до зменшення
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Хто ще не читає новинку про Драгомиру? Ласкаво прошу)))
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПф... План, який план?))) Не чув про таке)))
Я коли сідаю писати, майже ніколи не знаю фіналу) Більш того, я навіть не знаю хто буде головним злодієм))) Просто є кілька героїв і цікава ідея... І понеслося)))
Нора Нойс, Я теж це роблю))) Але частіше вже під час редагування всього тексту ':-)
Бо не знаю, що може бути важливим потім))
Для мене головне записати імена та прізвища героїв, а то забуду ':-)
ой, план, замальовки і нудна теорія :'). Не люблю). Першу книгу писала без будь-якого чіткого плану, все поставало в процесі написання). Міняла любовні лінії і навіть на середині вводила нових персонажів, під яких потрібно було сюжет переробляти. А наступні частини циклу я уже дивилася у своїй фантазії, як фільм перед сном. Тому наступні книги вже писала із більш-менш продуманим подальшим сюжетом). Звичайно, не всім, але приблизна замальовка була)
Нора Нойс, Аххаххахахх, ваша правда). Можливо, хтось таки послухає сценарій у голові і буде грати за ним). А у нас і відповіді вже напам'ять завчені)))))) аххаххахахх
В мене часто й густо герої не просто сюжет міняють, а ще й свої ролі в ньому)))
Нора Нойс, Такий в мене теж є, хоча й без дітей)))
В мене взагалі на початку немає ніякого плану. Все починається з однієї сцени з головними героями. Одного разу мені така сцена навіть наснилася. А потім вже текст обростає героями і подіями. На якомусь етапі у мене з'являється розуміння чим це все закінчиться, і тоді я пишу фінал)) і намічаю приблизний план. Кожного разу у мене були зміни у цьому плані, коли герої вирішили звернути не туди, але фінал все ж лишався незмінним) Знаю, що заплутано і нелогічно, але якось так.
Надія Філіпська, Я прекрасно розумію. В мене так само. І початок снився до книжки...
Просто знаю, що автори складають план, і все в них добре. Йде по плану.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати